Головне меню
Головна Підручники Конституційно-процесуальне право Конституційне та конституційно-процесуальне право § 3. Конституційно-процесуальні основи реалізації права на мирні зібрання

§ 3. Конституційно-процесуальні основи реалізації права на мирні зібрання

Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право
167

§ 3. Конституційно-процесуальні основи реалізації права на мирні зібрання

Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщають­ся органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, гарантовано Конституцією України. порядок реалізації цього пра­ва регламентується лише ст. 39 основного Закону. однак відповід­но до рішення Конституційного суду України від 19 квітня 2001 р. № 4 — рп/2001 положення ч. 1 ст. 39 Конституції України щодо за­вчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демон­страцій треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів за­здалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведен­ня. Ці строки не повинні обмежувати передбачене ст. 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією й водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи орга­нам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, за­безпечення громадського порядку, прав та свобод інших людей.

Визначення ж конкретних строків завчасного сповіщення з ура­хуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є наразі предметом законодавчого регулю­вання.

Слід відзначити, що обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку — з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я насе­лення або захисту прав і свобод інших людей.

Отже, про проведення зборів, мітингу, походу або демонстрації завчасно сповіщається виконавчи

й комітет відповідної місцевої ради або районна (міська) державна адміністрація. сповіщення про про­ведення таких заходів має здійснюватись громадянами через органі­заторів масових зібрань. Форма такого сповіщення поки що залиша­ється нормативно невизначеною.

Тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і, як відзначалося, не повинна обмежувати передбаченого Конституцією України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян. Упродовж цього строку зазначені органи мають здій­снити і ряд підготовчих заходів, зокрема для забезпечення безперешкод­ного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей. У разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самовряду­вання можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо.

Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону та, в разі потреби, згідно з ч. 2 ст. 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.

У повідомленні організаторів масових зібрань про проведення та­ких зібрань, як правило, зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачу­вана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові організаторів, місце їх проживання і роботи (навчання) тощо.

Органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування не мають права забороняти проведення масових зібрань інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Ці органи забезпечують необхідні умови для проведення зборів, мітингу, походу або демонстрації.

Збори, мітинги, походи і демонстрації проводяться відповідно до цілей, зазначених у повідомленні їх організаторів, а також у визначені строки і в обумовленому місці.

При проведенні зборів, мітингів, вуличних походів, демонстра­цій організатори, а також інші учасники мають додержувати законів, а також громадського порядку. Учасникам забороняється мати при собі зброю, а також спеціально підготовлені або пристосовані пред­мети, які можуть бути використані проти життя і здоров’я людей, для заподіяння матеріальної шкоди державним та громадським організа­ціям і громадянам.

Державні і громадські організації, посадові й службові особи, а також громадяни не можуть перешкоджати зборам, мітингам, похо­дам і демонстраціям, які проводяться з додержанням встановленого законом порядку.

Суд може заборонити збори, мітинг, похід або демонстрацію ви­ключно з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охоро­ни здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей, і лише виходячи з інтересів національної безпеки та громадського порядку.

Збори, мітинги, походи, демонстрації повинні бути припинені на вимогу представників органів влади, якщо не було завчасно спові­щено про їх проведення, у разі прийняття й набрання законної сили рішенням суду про заборону, а також при порушенні громадського порядку, виникненні загрози заворушень чи злочинів, небезпеки для життя і здоров’я громадян або необхідності захисту прав і свобод ін­ших людей.

Особи, які порушили встановлений порядок організації і прове­дення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, мають нести відпові­дальність відповідно до чинного законодавства. Матеріальна шкода, заподіяна під час проведення таких заходів їх учасниками державі, громадським організаціям або громадянам, підлягає відшкодуванню у встановленому законом порядку.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук