Головне меню

Р

Конституційно-процесуальне право - Конституційне та конституційно-процесуальне право
42

— Р —

Ратифікація (фр. ratification; від пізньолат. ratificatio — затвер­дження) — це надання вищим органом державної влади згоди на обов’язковість міжнародного договору, внаслідок чого останній стає обов’язковим для даної держави й імплементується (включа­ється) у ?її? національне законодавство.

Ратифікаційна грамота (гр. урацца — лист, послання) — це міжна­родно-правовий документ, яким засвідчується факт надання згоди на обов’язковість міжнародного договору для даної держави, вида­ється на підставі акта відповідного органу державної влади, яким на­дано цю згоду, підписується главою держави чи уряду або головою парламенту, скріплюється підписом глави зовнішньополітичного відомства цієї країни і передається іншій державі — стороні цього договору — в обмін на аналогічну грамоту з боку цієї держави.

Рахункова палата — це постійно діючий орган контролю, який утво­рюється Верховною радою України для здійснення контролю за надходженням коштів до державного бюджету України та їх ці­льовим і раціональним використанням.

Реалізація конституційних прав і свобод це конституційний про­цес, який являє собою передбачений і врегульований нормами конституційного права юридичний механізм забезпечення кожно­му громадянинові тих матеріальних й духовних благ, що є осно­вою належних йому суб’єктивних прав, а також охорони і захисту цих прав від будь-яких протиправних посягань.

Регламент (фр. R?glement — упорядкування, врегулювання, розпо­рядження, припис; від лат. regula — правило) — це нормативно-правовий акт, яким визначається порядок діяльності колегіаль­ного органу публічної влади, зокрема встановлюється порядок проведення зборів, засідань чи зібрань його членів.

Резолюція (лат. resolutio — дозвіл, розв’язання) — це акт, який від­по

відно до Конституції України приймається Верховною радою України в разі висловлення недовіри Кабінету Міністрів України, що має наслідком його відставку.

Референдне об’єктивне право — це сукупність якісно однорідних норм конституційного права та норм інших галузей права, що ре­гулюють суспільні відносини, пов’язані з безпосередньою реаліза­цією народного суверенітету шляхом проведення всеукраїнського та місцевих референдумів.

Референдне суб’єктивне право — це гарантоване Конституцією та законом право громадян України брати участь у прямому народ­ному волевиявленні.

Референдний процес — це інститут конституційного права, що об’єднує конституційно-правові та інші галузеві норми права, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з ініціюванням, органі­зацією та проведенням всеукраїнського і місцевих референдумів, а також реалізацією їх рішень на практиці.

Референдум (лат. referendum — те, що має бути повідомленим) — це прийняття рішень з найважливіших питань державного і громад­ського життя громадянами України шляхом прямого голосування.

Розпуск парламенту — це легітимне дострокове припинення повно­важень парламенту за рішенням глави держави, прийнятим у ви­падках та порядку, встановлених законом, що тягне за собою при­пинення повноважень усіх його членів.

Ротація (лат. rotatio — обертання, колообіг) — це конституційна процедура, яка полягає у періодичному оновленні певної части­ни складу парламенту або інших колегіальних органів публічної влади. В Україні принцип ротації застосовується щодо членів На­ціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а також аудиторської палати України. Щодо депутатів українсько­го парламенту принцип ротації наразі не застосовується.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук