150

---

6.5. Правові та організаційні засади підтвердження відповідності

У Законі України "Про підтвердження відповідності" від 15 травня 2001 р. визначаються правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, управлін­ня якістю, управління довкіллям, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвер­дження відповідності.

Зазначений Закон регулює відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем якості, управлін­ня якістю, управління довкіллям, персоналу вимогам, встанов­леним законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників продукції незалежно від форми власності й видів діяльності, на органи із сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні органи державної влади.

Продукція — будь-який виріб, процес чи послуга, що виготов­ляється, здійснюється чи надається з метою задоволення суспіль­них потреб.

Виробник — юридична або фізична особа — суб'єкт підприєм­ницької діяльності, що відповідає за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, викону­ються зазначені операції самою цією особою чи від її імені.

Система якості — сукупність взаємопов'язаних та взаємодію­чих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керів­ництва якістю та її відповідність встановленим вимогам.

Система управління якістю — сукупність органів і об'єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних та інформаційних засобів під час управління якістю продукції.

Система управління довкіллям — сукуп

ність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для форму­вання, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики.

Постачальник — юридична або фізична особа — суб'єкт під­приємницької діяльності, що вводить в обіг продукцію чи безпо­середньо бере в цьому участь.

Підтвердження відповідності — діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, управління якістю, довкіллям, персонал відповідають встановленим законо­давством вимогам.

Декларування відповідності — процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі — виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продук­ція відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Сертифікація — процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповід­ність продукції, систем якості, управління якістю, довкіллям, персоналу вимогам, встановленим законодавством.

Випробувальна лабораторія — лабораторія, яка виконує тех­нічні операції, що полягають у визначенні однієї чи кількох ха­рактеристик певної продукції згідно зі встановленою процеду­рою.

Сертифікат відповідності — документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, управління якістю, довкіллям, пер­сонал відповідають встановленим вимогам конкретного стандар­ту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавст­вом.

Декларація про відповідність — документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством.

Аудитор із сертифікації — особа, яка має відповідну кваліфіка­цію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для виконан­ня одного або кількох видів робіт із сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру.

Технічний регламент з підтвердження відповідності — за­тверджений Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, де містяться опис видів продукції, що підлягає обов'язко­вому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, процедури підтвердження відповідності цим вимогам, правила маркування і введення продукції в обіг.

Свідоцтво про визнання відповідності — документ, що засвід­чує визнання іноземних документів про підтвердження відповід­ності продукції вимогам, встановленим законодавством України.

Введення продукції в обіг — виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України.

Законодавчо регульована сфера — сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг регламентуються законо­давством.

Законодавчо нерегульована сфера — сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг не регламентуються законо­давством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про підтвердження відповід­ності" об'єктами підтвердження відповідності є продукція, сис­теми якості, управління якістю, довкіллям, персонал.

Основні принципи державної політики у сфері підтвердження відповідності

Державна політика у сфері підтвердження відповідності базу­ється на таких принципах (ст. 5 Закону України "Про підтвер­дження відповідності"):

координації дій органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;

неупередженості, прозорості та доступності процедур підтвер­дження відповідності;

застосування з урахуванням існуючої міжнародної практики способів підтвердження відповідності залежно від потенцій­ного ризику;

забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;

гармонізації національних нормативно-правових актів з підтвер­дження відповідності з міжнародними та європейськими актами;

сприяння розвитку сфери підтвердження відповідності в зако­нодавчо нерегульованій сфері;

дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, отри­маної в результаті робіт з підтвердження відповідності;

забезпечення повного та всебічного інформування з питань підтвердження відповідності всіх заінтересованих сторін.

Повноваження органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності

У ст. 6 Закону України "Про підтвердження відповідності" визначаються повноваження органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності.

Кабінет Міністрів України у сфері підтвердження відповід­ності:

забезпечує здійснення державної політики у сфері підтверджен­ня відповідності;

визначає центральні органи виконавчої влади з питань техніч­ного регулювання у відповідних сферах діяльності;

визначає центральні органи виконавчої влади, на які поклада­ється розробка технічних регламентів;

затверджує технічні регламенти з підтвердження відповідності;

укладає міжнародні угоди у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності:

бере участь у формуванні державної політики у сфері підтвер­дження відповідності;

забезпечує здійснення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності;

готує пропозиції щодо укладення міжнародних угод у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжна­родних (регіональних) систем сертифікації, приймає рішення про порядок визнання результатів робіт, проведених органа­ми із сертифікації інших країн;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади у визначених сферах діяльності з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури під­твердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

подає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади у розробленні проектів законів, інших нормативно-пра­вових актів з підтвердження відповідності, у тому числі техніч­них регламентів;

узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади технічні регламенти з підтвердження відповідності, що пода­ються на затвердження Кабінету Міністрів України;

організовує ведення державного реєстру уповноважених органів із сертифікації та встановлює порядок надання ними інфор­мації, що стосується виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності;

організовує підготовку та атестацію аудиторів із сертифікації;

організовує ведення національного фонду нормативно-право­вих актів з питань підтвердження відповідності;

здійснює інформаційне забезпечення з питань підтвердження відповідності.

Центральні органи виконавчої влади, на які покладено функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності:

готують пропозиції щодо уповноваження органів із сертифі­кації на виконання робіт з підтвердження відповідності в зако­нодавчо регульованій сфері;

беруть участь у розробленні проектів технічних регламентів з підтвердження відповідності та інших нормативно-правових актів у цій сфері;

організовують підготовку та підвищення кваліфікації фахів­ців з підтвердження відповідності.

Центральний орган виконавчої влади з питань економіки:

за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності та з центральними органами виконавчої влади, на які покла­дено функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, уповноважує органи із сертифікації на виконання робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульова­ній сфері;

організовує нагляд за виконанням робіт з підтвердження відпо­відності уповноваженими органами із сертифікації. Процедура підтвердження відповідності в законодавчо ре­гульованій сфері є обов'язковою для виробника, постачальника чи уповноваженого органу із сертифікації.

Підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфе­рі здійснюється на добровільних засадах.

Відповідність продукції встановленим законодавством вимогам засвідчується декларацією про відповідність або сертифікатом відповідності (ст. 7 Закону України "Про підтвердження відпо­відності").

Національний знак відповідності — знак, який засвідчує від­повідність позначеної ним продукції вимогам технічних регла­ментів з підтвердження відповідності, які поширюються на цю продукцію.

Опис і правила застосування національного знака відповід­ності встановлює Кабінет Міністрів України.

Виробник зобов'язаний наносити національний знак відпо­відності в законодавчо регульованій сфері на продукцію, відпо­відність якої він засвідчив декларацією. У разі підтвердження відповідності продукції уповноваженим органом із сертифікації до національного знака відповідності додається ідентифікацій­ний номер цього органу (ст. 8 Закону України "Про підтвер­дження відповідності").

 

< Попередня   Наступна >