35.2. Відповідальність за порушення агентського договору. Припинення агентського договору
Господарське право - Господарське право України: Підруч. для студ. |
35.2. Відповідальність за порушення агентського договору. Припинення агентського договору
Відповідно до ст. 303 ГКУ комерційний агент відповідальний у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, якщо інше не передбачено агентським договором.
Якщо інше не передбачено договором, комерційний агент не гарантує суб'єкту, якого представляє, виконання третіми особами зобов'язань за угодами, укладеними за його посередництвом.
У разі порушення агентського договору суб'єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди в розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною.
Припинення агентського договору
Агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї зі сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє. У разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо триваліший строк не передбачений договором. У разі усунення (закінчення) обставин, що призвели до припинення повноважень комерційного агента, ці повноваження за згодою сторін можуть бути поновлені (ст. 304 ГКУ).
Під агентським договором (ЬЬе со
Агентський договір може бути спрямований на здійснення агентом як юридичних, так і фактичних дій, кінцевою метою яких є встановлення договірних зобов'язань між принципалом і третьою особою. Як правило, агент діє від імені принципала, і, отже, укладені ним чи при його сприянні угоди створюють права й обов'язки безпосередньо для принципала. Судова практика припускає й інші способи вступу агента у відносини з третіми особами при здійсненні покладеного на нього принципалом доручення, а саме: агент має право діяти від власного імені, не розкриваючи перед третьою особою існування принципала; агент може, вказуючи на те, що виступає за дорученням і за рахунок принципала, не розкривати його імені.
Визнані судовою практикою Англії і США способи виступу агента при здійсненні узятого ним на себе перед принципалом зобов'язання, природа такого зобов'язання (здійснення як юридичних, так і фактичних дій) свідчать про те, що агентський договір призначений регулювати відносини, що в континентальному праві опосередковуються трьома видами договорів, а саме: договором доручення, договором комісії і договором про посередництво. Агентський договір є найважливішою підставою створення відносин з торгового представництва. Формально дотепер при відсутності прямо виражених чи тільки припущених умов у договорі про право на винагороду агент не має права вимагати такого. За ним закріплюється право на відшкодування понесених у процесі виконання доручення витрат. Однак фактично право на винагороду завжди передбачається, коли особа здійснює агентські послуги у вигляді промислу.
Жодної особливої форми договору не передбачається. Відносини агента і принципала можуть виникати з письмової чи усної угоди, з відповідного поводження сторін. Для того щоб дії агента зобов'язували принципала, вони повинні бути зроблені в межах наданих йому повноважень. Повноваження агента можуть бути прямо вираженими (ехргезз аиЬпогі/Ьу) і тільки припущеними (ітрііесі аиЬПогіЬу). Прямо виражене повноваження може бути надане в будь-якій формі. Виняток становить повноваження на здійснення для принципала договору "за печаткою", наділення яким має бути також оформлене у формі документа "за печаткою" (сеес).
Потребами торгового обороту зумовлюється визнання за агентом повноважень з необхідності (аиіПогііу Ьу песеззїЬу). Зазвичай при цьому йдеться про випадки, коли агент володіє товарами принципала, але з обмеженими повноваженнями. Першою необхідною умовою для цього є виникнення надзвичайної комерційної необхідності перевищення повноважень для захисту інтересів принципала. Друга умова — неможливість для агента одержати від принципала відповідні вказівки.
Відносини сторін агентського договору складаються в такий спосіб. Агент зобов'язаний:
виконати доручення принципала особисто, крім випадків, коли можливість субделегації повноважень передбачена договором чи діловими звичаями. При заміні себе іншою особою агент відповідає за його дії перед принципалом;
наслідувати вказівкам принципала, виявляючи при цьому належні обачність і вміння;
не розголошувати третім особам отримані у процесі виконання доручення конфіденційні дані, а також не використовувати придбану в такий спосіб інформацію з метою конкуренції з принципалом;
не допускати положення, коли особисті інтереси могли б суперечити обов'язкам стосовно принципала. З цієї причини, наприклад, без згоди принципала агент не має права самостійно придбати товар, який повинен продати за дорученням принципала;
надавати принципалу необхідну інформацію;
зберігати окремо гроші й товари, отримані для принципала. Агент не відповідає перед принципалом за виконання обов'язків третьою особою, з якою він вступив у договірні відносини за рахунок принципала. Винятком з цього принципу є агентський договір, згідно з яким агент перебрав на себе умови делькре-дере.
< Попередня Наступна >