89

---

1.3. Методи господарського права

Методи господарського права – це сукупність способів регулюю­чого впливу норм господарського права на поведінку суб’єктів госпо­дарських правовідносин.

Методи господарського права базуються на двох принци­пах:

Загальнодозвільний. За цим принципом діють підприєм­ства та підприємці, які самі вибирають напрямки своєї підприєм­ницької діяльності при максимальному використанні власних можливостей із використанням державних.

Зобов’язуючий. Відповідно до цього принципу підприємст­ва повинні виконувати те, що на них покладено законом. Він, в основному, стосується таких суб’єктів, як органи державного уп­равління економікою.

Оскільки господарські правовідносини включають в себе організаційні та майнові елементи, то в господарському законо­давстві діють три основі методи правового регулювання:

I – автономних рішень суб’єктів господарської діяльності.

Він ґрунтується на тому, що підприємства чи підприємці ма­ють право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України, тобто вони можуть самостійно:

а) планувати свою діяльність;

б) вільно обирати предмети господарських договорів.

II – владних приписів (вимог та вказівок).

Відповідно до цього методу діяльність суб’єктів підприєм­ництва підпорядковується обов’язковим моделям правовідносин, визначених законодавством: це обов’язковість дотримання за­конів здійснення господарської діяльності, тобто ліцензій, квот, інших спеціальних режимів, а також обов’язково, за необхідності, укладати з державою контракти.

n: justify;">III – рекомендаційний.

Держава регулює поведінку суб’єктів господарських право­відносин шляхом рекомендування певних моделей. Наприклад, надає зразкові форми договорів щодо окремих видів правовідно­син, методичні рекомендації відносно окремих видів діяльності у сфері господарювання.

 

< Попередня   Наступна >