Головне меню
Головна Підручники Господарське право Господарське право України 6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології

6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології

Господарське право - Господарське право України
149

6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології

Управління стандартизацією продукції в Україні здійснює Державний комітет зі стандартизації, сертифікації та метрології, який:

– координує діяльність державних органів управління в цій галузі;

– забезпечує взаємодію з органами державної влади суб’єктів господарювання в державі;

– встановлює загальні організаційно-технічні правила про­ведення робіт по стандартизації, форми і методи взаємодії суб’єктів господарювання з державними органами управлі­ння;

– виконує державний контроль і нагляд за дотриманням обо­в’язкових вимог державних стандартів; – встановлює правила застосування міжнародних стандартів, правил, норм і рекомендацій по стандартизації в Україні. Суб’єктам господарської діяльності надано право розробляти і приймати стандарти, а також організовувати і проводити роботи зі стандартизації в межах положень, передбачених ст. 15 Госпо­дарського кодексу України та Закон України “Про стандартиза­цію”.

Згідно зі ст. 15 Господарського кодексу України в сфері гос­подарювання застосовуються:

– державні стандарти України;

– кодекси установленої форми;

– класифікатори;

– технічні умови;

– міжнародні, регіональні і національні стандарти інших країн. У разі виготовлення продукції на експорт дозволяється вико­ристовувати стандартизаційні та сертифікаційні вимоги інозем­ного замовника продукції, якщо це не суперечить законодавству України.

З метою контролю за якістю продукції, яка ввозиться з-за кор­дону, а також виробляється вітчизняним виробн

иком, Держав­ним комітетом зі стандартизації, сертифікації та метрології на розгляд Верховної Ради передано проект відповідного закону, яким передбачається відповідальність за ввезення та вироблення неякісної продукції, який на сьогодні залишається поза увагою народних депутатів України.

Система сертифікації складається з центрального органу сер­тифікації, органу зі сертифікації і дослідницьких лабораторій. Центральний орган системи сертифікації організує, координує роботу і встановлює правила процедури й управління в загальній системі сертифікації, розглядає скарги на дії органів по сертифі­кації. Органи сертифікації здійснюють сертифікацію продукції, видають сертифікати і ліцензії на застосування знаку відповід­ності, призупиняє або відміняє дію виданих раніше сертифікатів, надає необхідну інформацію щодо сертифікованої продукції.

Порядок проведення сертифікації встановлений Декретом КМУ № 46 від 10.05.1993 р. “Про стандартизацію і сертифікацію”. Нормативним актом розрізняється два види сертифікації: добро­вільна і обов’язкова. Добровільна сертифікація проводиться за бажанням заявника-виготовлювача чи реалізатора продукції на відповідні роботи, послуги чи продукцію. Обов’язковою сертифі­кацією передбачається необхідність дотримання обов’язкових ви­мог, які забезпечують безпеку життя та здоров’я, охорони навко­лишнього середовища, технічного та інформаційного взаємовідно­шення і взаємної замінності. Перелік продукції, яка підлягає сертифікації, затверджується органами управління в межах їх ком­петенції. Він включає в себе всі харчові продукти, сировину, яка використовується для їх виготовлення, товари для дітей, парфюмерно-косметичні засоби, товари побутової хімії, засоби хімізації сільського господарства, полімерні і систематичні матеріали, які використовуються в будівництві та на транспорті. Реалізація про­дукції і послуг, які підлягають сертифікації, без сертифікатів забо­роняється.

Для проведення сертифікації вітчизняний чи іноземний заяв­ник направляє в акредитований орган сертифікації цієї продукції декларацію-заявку. Не пізніше одного місяця після її отримання орган з сертифікації повідомляє заявнику рішення, яке містить основні умови сертифікації і назву дослідної лабораторії, яка про­водитиме дослідження. Після проведення дослідження лаборато­рія направляє органу з сертифікації протокол дослідження, а його копію – заявнику.

Сертифікат відповідності на продукцію видається органом зі сертифікації після отримання протоколу дослідження на партію продукції, кожний виріб або на окремий тип продукції і реєструється в державному відповідному реєстрі. Термін дії сертифіката встанов­люється органом зі сертифікації, але не більше ніж на три роки.

У випадку визнання іноземного сертифіката орган зі сертифі­кації видає заявнику сертифікат встановленого системою зразка, а продукція вноситься у державний відповідний реєстр. Всі роботи зі сертифікації продукції чи послуг, а також визнання іноземних сертифікатів виплачує заявник.

Забезпечення якості продукції неможливе без встановлення єдності величин, якими вимірюються різні параметри, а також ви­мог до таких вимірів, їх перевірки. Таким нормативним актом є Закон України “Про метрологію і метрологічну діяльність”.

Цим законом визначено, що єдність вимірів в Україні забез­печується Державною метрологічною службою, яка підпорядко­вується Державному комітету зі стандартизації, сертифікації та метрології. Державні органи управління, а також окремі господа­рюючі суб’єкти створюють відомчі метрологічні служби для ви­конання робіт по забезпеченню єдності та точності вимірів та мет­рологічного контролю.

До функцій метрологічної служби входить перевірка засобів виміру, яка здійснюється при виготовленні чи ремонті товарів, а також імпорту їх з-за кордону. Забороняється продаж і видача на прокат вимірювальних засобів, які не пройшли відповідної пере­вірки. Контроль за засобами виміру, які підлягають перевірці у формі калібрування, виконують метрологічні служби підприємств, орга­нізацій та установ.

 

< Попередня   Наступна >