109

---

РОЗДІЛ 8 СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГО­ВОРІВ

8.1. Поняття системи господарських договорів

Господарські договори в Україні регулюються:

а) загальними статтями Господарського кодексу України про зобов’язання, що випливають з договорів (ст. ст. 179–188 Господарського кодексу України);

б) спеціальними статтями Господарського кодексу України про майнові відносини між суб’єктами (підприємствами, установами, організаціями). Це, зокрема, відносини: стосовно поставок продукції (товарів); закупівлі сільськогосподарської продукції у това­ровиробників; капітального будівництва; перевезення вантажів та ін. (ст. ст. 263–294 Господарського кодексу України).

Крім того, ці договори регулюються загальними законами про господарюючі суб’єкти. Зокрема, згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України господарські відносини (а це предмет господарського договору) підприємства з іншими підприємствами і організа­ціями в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Йдеться про господарські договори. Господарські договори регулюються також законами України про окремі види господарської діяльності: інвестиційну, транспортну, зовнішньо­економічну тощо.

Із загальноправової точки зору господарський договір стано­вить собою господарське правовідношення між двома або більше суб’єктами, змістом якого є їхні договірні майнові зобов’язання діяти певним чином: передати і прийняти майно, виконати роботу, надати послуги і т. ін. Господарський договір – це регулятор конк­ретних (одиничних) господарських відносин (зв’язків) між суб’єкта­ми господарської діяльності, умови дії якого визначають самі су­б’єкти.

Відносини між суб’єктами господарської діяльності регулю­ються майновими, господарськими т

а іншими відносинами. Тому у господарському праві застосовується таке поняття, як система господарських договорів – це сукупність договорів, що регулюють май­ново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами гос­подарювання.

В умовах ринкової економіки договір є основною правовою формою організації і регулювання економічних відносин між рівноправними і незалежними партнерами. У цій сфері застосо­вується господарсько-правовий договір. Він визначається як погод­женість сторін, дія яких направлена на встановлення, зміну чи при­пинення госпдарсько-майнових відноси. Зі зміною принципів уп­равлінської діяльності, створенням нових суб’єктів господарської діяльності суттєво змінюється і система господарських договорів.

До системи господарських договорів належать такі види до­говорів:

– купівлі-продажу;

– поставки;

– перевезення;

– контрактації сільськогосподарської продукції;

– енергопостачання;

– оренди;

– міни (бартеру);

– лізингу;

– зберігання;

– капітального будівництва.

Система господарських договорів в економіці України вико­нує такі основі функції:

Юридично закріплює відносини між господарюючими су­б’єктами, надає їм зобов’язальний характер, виконання яких захищається законом.

Виступає як засіб виявлення реальних потреб ринку в това­рах, послугах і роботах.

Визначає порядок і засоби виконання взаємних договірних зобов’язань суб’єктів господарювання,

Встановлює локальні правила поведінки суб’єктів господа­рювання і систему контролю за їх виконанням.

Передбачає способи економічного захисту інтересів учас­ників договірних відносин на випадок порушення.

На сьогодні у згадану систему входять, окрім майнового дого­вору, орендні, кредитні, інвестиційні та інші договори.

 

< Попередня   Наступна >