158

---

7.4. Зміна і припинення зобов’язань в госпо­дарських правовідносинах

В період дії господарського договору його умови можуть змінюватися за погодженням сторін, що передбачається ст. 188 Господарського кодексу України. Крім того, сторони можуть та­кож досягти погодженості про дострокове припинення договору.

Одностороннє припинення виконання зобов’язань і одно­стороння зміна умов господарського договору не допускаються, за виключенням умов, передбачених договором або ст.ст. 203– 207 Господарського кодексу України:

– зарахуванням або виконанням (ст. 203 Господарського ко­дексу України);

– збігом боржника і кредитора в одній особі (ст. 204 Госпо­дарського кодексу України);

– у разі неможливості його виконання при виникненні об­ставин, за які жодна зі сторін не відповідає (ст. 205 Госпо­дарського кодексу України);

– розірвання господарських зобов’язань у разі скасування дер­жавного замовлення (ст. 206 Господарського кодексу Украї­ни);

– недійсності господарських зобов’язань, якщо воно за відо­мо суперечить інтересам держави чи суспільства або укла­дено одним із господарюючих суб’єктів всупереч закону (ст. 207 Господарського кодексу України);

Зміна і дострокове розірвання договору оформляється в тій самій формі, яка використовувалась при його підписанні, обо­в’язково у письмовій формі. Спосіб оформлення договору, як і при підписанні може бути різноманітним: підписання сторонами документа, обмін листами, телеграмами і т.ін.

При односторонній зміні чи відмові від договору, якщо таке право передбачається договором чи чинним законодавством, дос­татньою підставою для визнання договору зміненим чи достроково розірваним

є повідомлення, яке направляється зацікавленою сто­роною партнеру по господарському договору із дотриманням вста­новленого законом порядку і термінів, а також не оспорене іншою стороною.

Якщо господарське зобов’язання визнане недійсним, у разі виконання його однією із сторін з другої в дохід держави стягуєть­ся все одержане нею. У разі наявності неправомірних дій лише з боку однієї із сторін отримане майно чи кошти повертаються іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов’язання з інших підстав кожна із сторін зобов’язана повернути одержане в натурі чи відшкодувати вартість майна грошима.

За порушення умов договору Господарським кодексом перед­бачається штраф у розмірі 20% від його вартості, а за порушення термінів виконання зобов’язань – пеня в розмірі 0,1% вартості кон­тракту за кожний прострочений день, після 30-го простроченого дня боржник повинен сплачувати щоденно пеню в розмірі 7% вартості контракту.

Господарський кодекс дозволяє встановлювати штрафні санкції безпосередньо в договорі, укладеному суб’єктами госпо­дарювання.

Суперечливі питання, що виникають між сторонами у зв’язку зі зміною або розірванням договору, можуть передаватися у вста­новленому порядку на вирішення до господарського суду.

Практика знає різні випадки, коли за договором, укладеним за участю посередника, виконавці домовляються про зміни умов договору безпосередньо з отримувачами товарів чи продукції, які не є стороною в договорі з ними. Таке погодження вважається не­дійсним, оскільки договір може змінюватись або розриватись лише сторонами, які його підписали.

 

Контрольні запитання

Які відносини визначаються господарськими зобов’язаннями?

Яким чином забезпечується виконання зобов’язань, укладених відповідно до положень зобов’язального права?

Що включає в себе поняття господарського договору? За яких умов господарський договір вважається укладеним?

Які принципи забезпечення виконання господарських догово­рів?

Які є положення в позовній заяві суб’єкта господарської діяль­ності до господарського суду щодо невиконання договірних зо­бов’язань іншою стороною?

Який порядок зміни і припинення зобов’язань в господарських правовідносинах?

 

< Попередня   Наступна >