15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
Господарське право - Господарське право України |
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
Відповідно до ст. 341 Господарського кодексу України платежі за зобов’язаннями між організаціями провадяться в порядку безготівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти. З цією метою суб’єктам господарської діяльності незалежно від форм власності відкриваються розрахункові, поточні та бюджетні рахунки. Відкриття зазначених рахунків здійснюється відповідно до ст. 31 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та на підставі положень Інструкції Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492 “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валюті”.
Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку укладається відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України у формі Типового договору на обслуговування комерційним банком довірчого товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 583 від 24 грудня 1993 р. і Національного банку України № 30 від 18 лютого 1994 р.
Для суб’єктів господарювання банківськими установами відкриваються такі види рахунків:
1. Поточні рахунки.
Вони відкриваються для зберігання коштів і проведення розрахунково-касових операцій шляхом платіжних механізмів відповідно до умови договору і вимог законодавства України.
Види поточних рахунків:
- картотечні рахунки (відкриваються для операцій по платіжних (пластикових картках);
- спеціальні рахунки (відкриваються у випадках, передбачених законами України або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України).
З поточного рахунка здійснюються операції, які заб
У разі, коли відокремлені підрозділи не мають окремого балансу і не є самостійними платниками податку, їм відкриваються субрахунки для зарахування виручки та наступного перерахування її на основний розрахунковий рахунок підприємства.
2. Поточні рахунки в іноземній валюті.
Відкриваються для зберігання валютних коштів і проведення готівкових та безготівкових розрахунків.
3. Вкладні (депозитні) рахунки.
Відкриваються для зберігання грошей, які передаються клієнтом в управління банківській структурі на встановлений термін під визначений відсоток, відповідно до умов договору.
Іноземним представництвам та установам відкриваються рахунки типів:
– “Н”(іноземним дипломатичним, консульським та іншим офіційним представництвам, юридичним особам, представництвам іноземних банків, організаціям, що надають технічну допомогу Україні); – “П”(постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним в Україні без статусу юридичної особи). Для відкриття розрахункових (поточних) рахунків установам банків потрібно подати такі документи:
а) заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, яка підписується керівником та головним бухгалтером підприємства;
б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, що уповноважений здійсню вати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
в) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства того органу, якому надано таке право чинним законодавством, засвідчену нотаріально чи органом, який видав таке рішення;
г) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом установи банку, в якій відкриваються рахунки (субрахунки), ставить позначку про відкриття такого рахунка;
д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів. У картку включається також зразок відбитка печатки. У разі переоформлення рахунка у зв’язку з реорганізацією підприємства подаються такі самі документи, що й при створенні підприємства.
Відповідно до ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається:
за заявою власника рахунка;
на підставі рішення органу, на який відповідно до законодавства покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;
підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;
з інших підстав, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунка.
Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунка може бути розірвано за погодженням сторін. Протягом 10 днів з дати розірвання договору банк закриває рахунок, а залишок коштів на ньому перераховує на інший рахунок за дорученням клієнта. Установа банку в триденний термін повідомляє Державну податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунка про закриття рахунка.
Законодавством України встановлено спеціальний порядок відкриття валютних рахунків. Відповідно до розділу 6 Інструкції № 3, банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:
– розрахункові;
– суброзрахункові;
– позичкові;
– депозитні (вкладні).
Розрахунковий рахунок призначений для розрахунків згідно з чинним законодавством в безготівковій та готівковій формах. Такий розрахунковий рахунок відкривається для філій чи відособлених підрозділів підприємств, що мають право відповідно до чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України використовувати іноземну валюту (за згодою власника рахунка – головного підприємства).
Позичкові рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком на договірній основі юридичним особам (резидентам та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів незалежно від наявності розрахункового рахунка в цьому банку у встановленому чинним законодавством порядку.
Депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та банком на визначений у договорі термін.
Відкриття субрахунка в іноземній валюті для філії чи іншого відособленого підрозділу юридичної особи-резидента здійснюється уповноваженим банком на підставі нотаріально засвідченого дозволу на використання юридичною особою іноземної валюти як засобу платежу та нотаріально засвідчених документів.
< Попередня Наступна >