236

---

§ 5.2. Органи управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища та їх компетенція

Державне управління у сфері використання й охорони навколишнього природного середовища здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада і Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних де­путатів та їх виконавчі органи, а також спеціально вповнова­жені на те державні органи і громадські організації.

Кожний із зазначених органів здійснює управління в ме­жах своєї компетенції та притаманними йому методами. Вищі органи державної влади і управління приймають закони, по­станови, інші правові акти, спрямовані на забезпечення ра­ціонального використання і охорону природних ресурсів. Міс­цеві органи державної влади і управління приймають свої природоохоронні акти і контролюють виконання законодавчих актів, прийнятих вищими органами влади у цій галузі.

До виключної компетенції Верховної Ради України від­несено:

а) визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища;

б) затвердження державних екологічних програм;

в) визначення правових основ регулювання відносин у га­лузі природокористування і охорони навколишнього природно­го середовища;

г) визначення повноважень Рад народних депутатів, по­рядку організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використан­ня природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

д) встановлення правового режиму зон надзвичайної еко­логічної ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на території республіки.

Верховна Рада Укр

аїни може приймати до свого розгляду й інші питання в цій галузі.

Кабінет Міністрів України:

здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою еколо­гічної політики;

забезпечує розробку державних, республіканських, між­державних і регіональних екологічних програм;

координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України в питаннях охорони навколишнього природного середовища;

встановлює порядок розробки та затвердження екологіч­них нормативів, лімітів використання природних ресурсів, ви­кидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів;

встановлює порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднен­ня навколишнього природного середовища, розміщення відхо­дів, інші види шкідливого впливу на нього;

приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

вирішує інші питання в цій галузі.

Широкими повноваженнями в галузі охорони навколиш­нього природного середовища та використання природних ре­сурсів наділені місцеві Ради народних депутатів та їх виконав­чі органи. Згідно з діючим законодавством щодо правового регулювання використання і охорони природних ресурсів міс­цеві органи влади і управління:

забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;

затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планування і забудови населених пунктів;

затверджують місцеві екологічні програми;

здійснюють контроль за додержанням законодавства щодо охорони навколишнього середовища;

припиняють господарську діяльність підприємств, установ і організацій місцевого підпорядкування в разі порушення ни­ми законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища;

здійснюють екологічну освіту та екологічне виховання гро­мадян.

Як відомо, державне управління у сфері використання і охорони навколишнього природного середовища здійснюють також спеціально уповноважені на те державні органи: Мініс­терство екології та природних ресурсів України, Державний комітет лісового господарства України, Міністерство охорони здоров'я України та їх органи на місцях, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет водного господарства України, Комітет України з питань геології та використання надр і деякі інші.

До компетенції Міністерства екології та природних ресур­сів і його органів на місцях входить:

а) здійснення комплексного управління в республіці, про­ведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання при­родних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій у цій галузі;

б) державний контроль за використанням і охороною зе­мель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного по­вітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, а також за додержанням норм екологічної безпеки;

в) участь у розробці стандартів щодо регулювання вико­ристання природних ресурсів і охорони навколишнього при­родного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів;

г) здійснення державної екологічної експертизи;

д) подання позовів щодо відшкодування збитків втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охоро­ну навколишнього природного середовища;

е) керівництво заповідною справою, ведення Червоної книги України.

Міністерство екології та природних ресурсів України вико­нує й інші функції відповідно до положення про нього.

Для забезпечення державного управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду можуть створюватися спеціальні підрозділи Міністерства екології та природних ре­сурсів України та його органів на місцях.

Управління природними, біосферними заповідниками, на­ціональними природними парками, регіональними ландшафт­ними, дендрологічними, зоологічними парками, парками — пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, ботанічними садами здійснюється спеціальними ад­міністраціями органів, у віданні яких вони перебувають. До складу таких адміністрацій входять відповідні наукові підроз­діли, служби охорони, господарського та іншого обслугову­вання.

Управління територіями та об'єктами природно-заповідно­го фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об'єкти.

Об'єднання громадян беруть участь в управлінні терито­ріями та об'єктами природно-заповідного фонду шляхом:

а) внесення пропозицій щодо організації нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду, забезпечення їх охо­рони, ефективного використання і відтворення природних комплексів та об'єктів;

б) сприяння державним органам у їх діяльності в цій сфері;

в) участі в проведенні екологічної експертизи об'єктів, що впливають чи можуть негативно впливати на стан територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

г) участі в контролюванні за додержанням режиму таких територій та об'єктів.

Компетенція інших спеціально вповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природно­го середовища і раціонального використання природних ре­сурсів визначається законодавством України і положеннями про ці органи.

Громадське управління в галузі використовування та охо­рони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об'єднаннями, якщо така діяльність передбаче­на їх статутами.

Громадські природоохоронні об'єднання мають право:

брати участь у проведенні перевірок виконання підприєм­ствами, установами та організаціями природоохоронних пла­нів і заходів;

проводити громадську екологічну експертизу, оприлюдню­вати її результати і передавати органам, уповноваженим приймати рішення;

одержувати інформацію щодо стану навколишнього при­родного середовища, джерел його забруднення, програм і за­ходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

виступати з ініціативою проведення республіканського і місцевих референдумів з питань з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

вносити до відповідних органів пропозиції щодо організації територій то об'єктів природно-заповідного фонду;

подавати до суду позови щодо відшкодування збитків, за­подіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здо­ров'ю громадян і майну громадських об'єднань.

 

< Попередня   Наступна >