136

---

§ 6.2. Економічний механізм реалізації екологічного права

До економічних важелів забезпечення реалізації екологіч­ного права відносяться:

фінансування заходів щодо охорони навколишнього при­родного середовища;

плата за спеціальне використання природних ресурсів;

плата за забруднення навколишнього природного середо­вища;

плата за погіршення якості природних ресурсів;

стимулювання в системі охорони навколишнього природ­ного середовища;

екологічне страхування.

Фінансування заходів щодо охорони навколишнього при­родного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів охорони нав­колишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Плата за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів плати і лімітів їх вико­ристання. Нормативи плати визначаються з урахуванням розповсюдженості природних ресурсів, їхньої якості, можливості відтворення, доступності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки та інших факторів.

Нормативи плати за використання природних ресурсів і порядок їх стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

Плата за забруднення навколишнього природного середо­вища встановлюється на основі лімітів викидів і скидів за­бруднюючих речовин в навколишнє середовище та розміщен­ня відходів промислового, сільськогосподарського, будівельно­го та іншого виробництва.

Порядок встановл

ення нормативів плати та стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середо­вища визначається Кабінетом Міністрів України.

- Плата за погіршення якості природних ресурсів (зниження родючості ґрунтів, продуктивності лісів, рибопродуктивності водойм тощо) в результаті володіння і використовування встановлюється на основі нормативів.

Порядок встановлення нормативів плати за погіршення якості природних ресурсів визначається Кабінетом Міністрів України.

Платежі підприємств, установ, організацій, а також грома­дян за погіршення якості природних ресурсів внаслідок воло­діння і користування ними здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні.

Забезпеченню реалізації екологічного права сприятиме також утворення місцевих і республіканського позабюджетних фондів.

Місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього при­родного середовища утворюються в межах єдиного позабюд­жетного фонду відповідної Ради народних депутатів за рахунок:

платежів за забруднення навколишнього природного сере­довища;

частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, за­подіяну порушенням законодавства про охорону навколиш­нього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, а саме: 50 відсотків суми штрафів, стягнутих з посадових осіб за правопорушення у галузі охорони навко­лишнього природного середовища і використання природних ресурсів; 50 відсотків коштів, стягнутих з громадян, у тому числі іноземних, за шкоду, заподіяну природним ресурсам по­рушенням природоохоронного законодавства; 80 відсотків коштів, стягнутих з підприємств, установ та організацій неза­лежно від форм власності за шкоду, заподіяну природним ре­сурсам порушенням природоохоронного законодавства; 80 відсотків коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих природних ресурсів або продукції, виробленої з них, чи їх вартості;

цільових та інших добровільних внесків підприємств, уста­нов, організацій та громадян.

Республіканський позабюджетний фонд охорони навко­лишнього природного середовища утворюється за рахунок:

відрахувань з місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;

добровільних внесків підприємств, установ, організацій громадян та інших надходжень.

Кошти місцевих і республіканського позабюджетних фон­дів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування приро­доохоронних заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Серед економічних важелів забезпечення реалізації еко­логічного права чинне місце посідає стимулювання суб'єктів екологічних відносин. Відповідно до Закону України «Про охо­рону навколишнього природною середовища» стимулювання здійснюється шляхом:

а) надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян у разі реалізації ними заходів щодо ра­ціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, при переході на маловідходні і безвідходні ресурсе- і енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання і устаткування для утилізації забруднюючих речовин і пере­робки відходів, а також приладів контролю за станом навко­лишнього природного середовища та джерелами викидів ( скидів забруднюючих речовин, вжиття інших заходів, спрямо­ваних на поліпшення охорони навколишнього природного се­редовища;

б) надання на пільгових умовах короткострокових і довго­строкових позичок для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища;

в) встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;

г) звільнення від оподаткування фондів охорони навко­лишнього природного середовища;

д) передачі частини коштів позабюджетних фондів охоро­ни навколишнього природного середовища на договірних умо­вах підприємством, установам, організаціям і громадянам на заходи для гарантованого зниження викидів і скидів забруд­нюючих речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан навколишнього природного сере­довища, на розвиток екологічно безпечних технологій та ви­робництв;

є) надання можливості отримання природних ресурсів під заставу.

Важливим економічним важелем забезпечення реалізації екологічного права є екологічне страхування. Згідно зі ст. 49 Закону України «Про охорону навколишнього природного се­редовища» здійснюється добровільне і обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна і до­ходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок екологічного страхування встановлюється зако­нодавством України.

Поряд із зазначеними економічними важелями забезпе­чення реалізації екологічного права використовуються й інші засоби економічного впливу на суб'єкти екологічних відносин, з тим, щоб вони додержувалися вимог екологічного законо­давства.

Економічні гарантії забезпечують реалізацію екологічного права матеріальними засобами. Головним носієм економіч­них гарантій виступає Українська держава, яка має всі ос­новні важелі економічного розвитку нашого суспільства.

Зазначимо, що надійне забезпечення реалізації екологіч­ного права потребує інтенсивнішого застосування економіч­них важелів. Перш за все мають зростати державні витрати на охорону навколишнього природного середовища. При вирі­шенні цього питання треба рівнятися на високорозвинені кра­їни, Так, США витрачають на охорону природи понад 80— 85 млрд. доларів на рік; з них близько 45—50 відсотків при­падає на аграрно-промисловий комплекс.

Виділення незначних коштів на охорону природи в Україні практично зводить нанівець ефективність тих еколого-правових норм, застосування яких вимагає капітальних вкладень.

Зволікання з витратами на охорону довкілля сьогодні при­зведе до їх збільшення завтра, бо шкода, завдана природі, буде помножуватись. І навпаки, завчасно зроблені капіта­ловкладення згодом не тільки окупляться, а й запрацюють на народ і державу з прогресуючою ефективністю.

Збільшення витрат на охорону природи не вирішить проб­лему, якщо не зміниться ставлення людей до навколишнього середовища. Держава вийде з екологічної кризи тільки тоді, коли кожний керівник і громадянин засвоять, що, по-перше, забруднення довкілля та надмірне споживання природних ре­сурсів стає економічно невигідним, по-друге, зволікання з охороною навколишнього природного середовища є самогуб­ством. Треба назавжди відмовитися від споживацького став­лення до природи, слід пам'ятати, що природа -— єдине сере­довище існування суспільства.

Економічні гарантії реалізації екологічного права, як пра­вило, не діють довільно. Більшість із них застосовуються в рамках, визначених правом, і мають правову форму. Широке використання правової форми суспільного регулювання є од­нією з об'єктивних закономірностей розвитку правової дер­жави. Але закріплення в праві економічних важелів недостат­ньо. Не менш важливо, щоб правові норми всебічно допомагали економічним заходам діяти в потрібному напрямі. Необ­хідно удосконалювати саме екологічне законодавство. Воно має сприяти розвиткові й удосконаленню економічного меха­нізму охорони навколишнього природного середовища, стати складовою частиною виробничо-господарської діяльності. Тільки за цієї умови підприємство буде зацікавлене в охороні оточуючого середовища не менше, ніж у збільшенні кількості і поліпшенні якості своєї продукції.

 

< Попередня   Наступна >