Головне меню
Головна Підручники Екологічне право Екологічне право § 9.3. Відповідальність за порушення лісового законодавства

§ 9.3. Відповідальність за порушення лісового законодавства

Екологічне право - Екологічне право
140

§ 9.3. Відповідальність за порушення лісового законодавства

Поряд з організаційно-правовими заходами охорони лісів чинне законодавство України передбачає юридичну відпові­дальність за порушення лісового законодавства.

Відповідно до ст. 98 Лісового кодексу України її несуть особи, винні у таких правопорушеннях:

— незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і ча­гарників;

—знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем;

— порушенні вимог пожежної безпеки у лісах;

— знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруд­нення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничи­ми і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідли­вими речовинами, підтопленні, осушенні та інших видах шкід­ливого впливу;

— порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

— знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

—порушенні правил зберігання, транспортування та за­стосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, міне­ральних добрив, інших препаратів;

— засміченні лісів побутовими відходами і сміттям;

— розкорчовуванні земельних ділянок лісового фонду і використанні їх для спорудження будівель, переробки дереви­ни, влаштуванні складів тощо без належного дозволу;

— самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на з

е­мельних ділянках лісового фонду;

— порушенні правил заготівлі (збирання) лісової підстілки, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

— заготівлі лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

— порушенні порядку використання лісосічного фонду, за­готівлі та вивезенні деревини, заготівлі живиці та інших лісо­вих ресурсів;

— невнесенні плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду у встановленні строки;

— знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лі­сах;

— введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;

— порушенні строків повернення земельних ділянок лісо­вого фонду, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, при­датний для використання за призначенням;

— пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на земельних ділянках лісового фонду;

— знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового .фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових .насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, каналів.

Законодавчими актами України може встановлюватися відповідальність й за інші порушення лісового законодавства.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дис­циплінарну, адміністративну, цивільно-правову або криміналь­ну відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на винну особу дисциплінарного стягнення. Підставою її виник­нення може бути невиконання або неналежне виконання по­рушником своїх трудових (службових) обов'язків. Суб'єктами дисциплінарної відповідальності виступають посадові особи і громадяни. Дисциплінарні стягнення накладаються адміністра­цією підприємств, установ і організацій за місцем роботи осо­би, яка вчинила дисциплінарний проступок, або вищестоящим органом у порядку підлеглості.

Адміністративна відповідальність настає за адміністративні правопорушення. Адміністративним правопорушенням (про­ступком) визнається протиправна, винна умисна або необе­режна дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає, якщо порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відпо­відальності.

Адміністративне правопорушення може бути вчинене умисно або з необережності. Умисно вчиненим визнається правопорушення, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлю­вала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, перед­бачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання наслідків своєї дії чи бездіяльності, але Легковажно розраховувала на їх відвернення або не перед­бачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна бу­ла і могла їх передбачити.

За лісопорушення передбачений такий вид адміністратив­ного стягнення, як штраф. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає його стягнення за:

— незаконне використання земель Державного лісового фонду (ст. 63);

— порушення встановленого порядку використання лісо­січного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живи­ці (ст. 64);

— незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65);

— знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (ст. 651);

— знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66);

— здійснення лісових користувань не у відповідності з ме­тою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ор­дері) або лісовому квитку (ст. 67);

— порушення правил відновлення і поліпшення лісів, ви­користання ресурсів спілої деревини (ст. 68);

— пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69);

— самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квит­ками (ст. 70);

— введення в експлуатацію виробничих об'єктів без об­ладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (ст. 71);

— пошкодження лісу стічними водами, хімічними речови­нами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72);

— засмічення лісів побутовими відходами і покидьками (ст. 73);

— знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст. 74);

— знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах (ст. 75);

— знищення корисної для лісу фауни (ст. 76);

— порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77);

— самовільне випалювання сухої рослинності або її за­лишків (ст. 771). Суми штрафів за вказані лісопорушення різні.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 63—77, розглядають адміністративні комісії при ви­конавчих органах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів.

Згідно зі ст. 219 Кодексу України про адміністративні пра­вопорушення деякі справи про такі правопорушення розгля­дають виконавчі комітети селищних і сільських Рад народних депутатів. До таких лісопорушень відносяться: знищення або пошкодження підросту в лісах; здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку; пошкоджен­ня сінокосів і пасовищ на землях державного лісового фонду;

збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання; засмічення лісів побутови­ми відходами і покидьками та деякі інші лісопорушення.

За вчинення лісопорушень, пов'язаних з порушенням пра­вил пожежної безпеки в лісах, адміністративна відповідаль­ність настає за рішенням органів лісового господарства.

Підставою для розгляду справ про адміністративні лісопо­рушення є протокол, складений в установленому порядку уповноваженою посадовою особою виконкому місцевої Ради народних депутатів, державної лісової охорони, працівником органів внутрішніх справ, громадським інспектором охорони природи, чи громадським лісовим інспектором.

Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законо­давства. У ст. 100 Лісового кодексу України зазначено: «Під­приємства, установи, організації і громадяни зобов'язані від­шкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісово­го законодавства, у розмірах і порядку, які визначені законо­давством України».

Характеризуючи законодавство з цього питання, перш за все треба зазначити, що є спеціальні правові акти, які перед­бачають майнову відповідальність за конкретні лісопорушен­ня. Якщо ж збиток був завданий іншими лісопорушеннями, тобто такими, що не охоплюються спеціальними правовими актами, він відшкодовується за нормами цивільного права, що передбачають відповідальність за нанесення збитку (стат­ті 440 і 441 Цивільного кодексу України).

До спеціальних правових актів слід віднести, зокрема, по­станову Кабінету Міністрів України «Про розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні" від 16 березня 1993 р., якою затверджені розміри майнових стягнень за порушення підприємствами, організаціями та установами правил відпуску деревини на пні.

До спеціальних правових актів відноситься і постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс на дере­вину лісових порід, що відпускається на пні і на живицю» від 20 січня 1997 р., а також постанова Кабінету Міністрів Украї­ни «Про затвердження Порядку справляння збору за спеці­альне використання лісових ресурсів та користування земель­ними ділянками лісового фонду» від 6 липня 1998 р.

Стаття 101 Лісового кодексу України передбачає такий захід охорони, як вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів. Згідно з цією статтею незаконно до­бута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, якщо ж це зробити неможливо, стягується їх вартість. Отже, якщо об'єктом цивільно-правового захисту є майнові права, захист носить майновий характер.

Цивільне право використовує і немайнові заходи, якщо вони здатні служити захисту прав, наприклад, такі, як визнан­ня угоди недійсною, винесення окремої ухвали. Ці заходи за­стосовують суди, якщо вони при розгляді справ зустрічаються з порушенням лісового законодавства.

Лісове законодавство передбачає такий правоохоронний захід, як повернення самовільно зайнятих земельних ділянок лісового фонду. Такі ділянки повертаються за їх належністю без відшкодування витрат, понесених за час незаконного ко­ристування ними. Приведення земельних ділянок лісового фонду в придатний для ведення лісового господарства стан, включаючи знесення будівель і споруд, проводиться підпри­ємствами, установами, організаціями і громадянами, які са­мовільно зайняли ці ділянки, або за їх рахунок.

Кримінальна відповідальність встановлена за такі злочини проти лісового господарства:

знищення або пошкодження лісових масивів, зелених на­саджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або ін­ших таких насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом — караються обмеженням волі від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (ст. 245 КК);

порушення правил, установлених для боротьби з шкідни­ками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки карається штра­фом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років (ст. 247 КК).

Найбільш поширеним злочином проти лісового господар­ства є незаконна порубка лісу (ст. 246 КК).

Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідних або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, — карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ареш­том на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

Злочинне порушення правил пожежної безпеки в лісах карається за ст. 270 Кримінального кодексу України.

За певних обставин кримінальна відповідальність може настати за сукупністю злочинів щодо лісу, наприклад, за зло­вживання службовим становищем і хабарництво (статті 364 і 368 Кримінального кодексу).

 

< Попередня   Наступна >