§ 9.3. Відповідальність за порушення лісового законодавства
Екологічне право - Екологічне право |
§ 9.3. Відповідальність за порушення лісового законодавства
Поряд з організаційно-правовими заходами охорони лісів чинне законодавство України передбачає юридичну відповідальність за порушення лісового законодавства.
Відповідно до ст. 98 Лісового кодексу України її несуть особи, винні у таких правопорушеннях:
— незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
—знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем;
— порушенні вимог пожежної безпеки у лісах;
— знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтопленні, осушенні та інших видах шкідливого впливу;
— порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
— знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
—порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив, інших препаратів;
— засміченні лісів побутовими відходами і сміттям;
— розкорчовуванні земельних ділянок лісового фонду і використанні їх для спорудження будівель, переробки деревини, влаштуванні складів тощо без належного дозволу;
— самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на з
— порушенні правил заготівлі (збирання) лісової підстілки, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
— заготівлі лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
— порушенні порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезенні деревини, заготівлі живиці та інших лісових ресурсів;
— невнесенні плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду у встановленні строки;
— знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах;
— введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;
— порушенні строків повернення земельних ділянок лісового фонду, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
— пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на земельних ділянках лісового фонду;
— знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового .фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових .насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, каналів.
Законодавчими актами України може встановлюватися відповідальність й за інші порушення лісового законодавства.
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на винну особу дисциплінарного стягнення. Підставою її виникнення може бути невиконання або неналежне виконання порушником своїх трудових (службових) обов'язків. Суб'єктами дисциплінарної відповідальності виступають посадові особи і громадяни. Дисциплінарні стягнення накладаються адміністрацією підприємств, установ і організацій за місцем роботи особи, яка вчинила дисциплінарний проступок, або вищестоящим органом у порядку підлеглості.
Адміністративна відповідальність настає за адміністративні правопорушення. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна умисна або необережна дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність настає, якщо порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення може бути вчинене умисно або з необережності. Умисно вчиненим визнається правопорушення, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання наслідків своєї дії чи бездіяльності, але Легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
За лісопорушення передбачений такий вид адміністративного стягнення, як штраф. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає його стягнення за:
— незаконне використання земель Державного лісового фонду (ст. 63);
— порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст. 64);
— незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65);
— знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (ст. 651);
— знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66);
— здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку (ст. 67);
— порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68);
— пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69);
— самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками (ст. 70);
— введення в експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (ст. 71);
— пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72);
— засмічення лісів побутовими відходами і покидьками (ст. 73);
— знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст. 74);
— знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах (ст. 75);
— знищення корисної для лісу фауни (ст. 76);
— порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77);
— самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (ст. 771). Суми штрафів за вказані лісопорушення різні.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 63—77, розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів.
Згідно зі ст. 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення деякі справи про такі правопорушення розглядають виконавчі комітети селищних і сільських Рад народних депутатів. До таких лісопорушень відносяться: знищення або пошкодження підросту в лісах; здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку; пошкодження сінокосів і пасовищ на землях державного лісового фонду;
збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання; засмічення лісів побутовими відходами і покидьками та деякі інші лісопорушення.
За вчинення лісопорушень, пов'язаних з порушенням правил пожежної безпеки в лісах, адміністративна відповідальність настає за рішенням органів лісового господарства.
Підставою для розгляду справ про адміністративні лісопорушення є протокол, складений в установленому порядку уповноваженою посадовою особою виконкому місцевої Ради народних депутатів, державної лісової охорони, працівником органів внутрішніх справ, громадським інспектором охорони природи, чи громадським лісовим інспектором.
Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства. У ст. 100 Лісового кодексу України зазначено: «Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, які визначені законодавством України».
Характеризуючи законодавство з цього питання, перш за все треба зазначити, що є спеціальні правові акти, які передбачають майнову відповідальність за конкретні лісопорушення. Якщо ж збиток був завданий іншими лісопорушеннями, тобто такими, що не охоплюються спеціальними правовими актами, він відшкодовується за нормами цивільного права, що передбачають відповідальність за нанесення збитку (статті 440 і 441 Цивільного кодексу України).
До спеціальних правових актів слід віднести, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України «Про розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні" від 16 березня 1993 р., якою затверджені розміри майнових стягнень за порушення підприємствами, організаціями та установами правил відпуску деревини на пні.
До спеціальних правових актів відноситься і постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні і на живицю» від 20 січня 1997 р., а також постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду» від 6 липня 1998 р.
Стаття 101 Лісового кодексу України передбачає такий захід охорони, як вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів. Згідно з цією статтею незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, якщо ж це зробити неможливо, стягується їх вартість. Отже, якщо об'єктом цивільно-правового захисту є майнові права, захист носить майновий характер.
Цивільне право використовує і немайнові заходи, якщо вони здатні служити захисту прав, наприклад, такі, як визнання угоди недійсною, винесення окремої ухвали. Ці заходи застосовують суди, якщо вони при розгляді справ зустрічаються з порушенням лісового законодавства.
Лісове законодавство передбачає такий правоохоронний захід, як повернення самовільно зайнятих земельних ділянок лісового фонду. Такі ділянки повертаються за їх належністю без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок лісового фонду в придатний для ведення лісового господарства стан, включаючи знесення будівель і споруд, проводиться підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які самовільно зайняли ці ділянки, або за їх рахунок.
Кримінальна відповідальність встановлена за такі злочини проти лісового господарства:
знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом — караються обмеженням волі від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (ст. 245 КК);
порушення правил, установлених для боротьби з шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років (ст. 247 КК).
Найбільш поширеним злочином проти лісового господарства є незаконна порубка лісу (ст. 246 КК).
Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідних або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, — карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.
Злочинне порушення правил пожежної безпеки в лісах карається за ст. 270 Кримінального кодексу України.
За певних обставин кримінальна відповідальність може настати за сукупністю злочинів щодо лісу, наприклад, за зловживання службовим становищем і хабарництво (статті 364 і 368 Кримінального кодексу).
< Попередня Наступна >