173

---

§ 9.4. Забезпечення органами внутрішніх справ додержання правил охорони лісів

Органам внутрішніх справ належить значна роль у забез­печенні охорони лісів, їхні працівники ведуть боротьбу з не­законною порубкою лісу і порушенням правил пожежної без­пеки в лісах. Вони виконують це завдання як своїми силами, так і в складі інших органів.

Органи міліції ведуть дізнання щодо незаконного вирубу­вання лісу в повному обсязі. У процесі дізнання належить з'ясувати: чи дійсно було вчинено незаконне вирубування лі­су, де саме воно зроблено: у лісах першої групи, що викону­ють захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції; у лісах заповідників, національних і природних парків; у лісах, що мають наукове та історичне значення. Важливо з'ясувати та­кож розмір матеріальної шкоди, з якою метою вчинена по­рубка (для особистих потреб чи з метою промислу), злочин скоєний вперше чи це відбувається систематично, хто є спів­учасником лісопорушення тощо.

Виконуються й інші слідчі дії — обшук, огляд місця події, допит свідків тощо.

Акти про незаконну порубку лісу надходять до міліції від лісгоспу, а складається працівниками лісової охорони. Якщо незаконне вирубування лісу тягне за собою адміністративну відповідальність, акт про лісопорушення направляється лісгос­пу до адміністративної комісії при виконавчому органі місце­вої Ради народних депутатів.

Притягнення лісопорушника до адміністративної чи кримі­нальної відповідальності не звільняє його від обов'язку від­шкодувати заподіяні збитки. Тому працівник міліції, до якого надійшли матеріали про незаконну порубку лісу, ретельно пе­ревіряє їх, у тому числі наявність позову про відшкодування.

Переконавшись у тому, що документи про лісопорушення відповідають існуючим вимогам, працівник мілі

ції виносить постанову про порушення кримінальної справи, чи, навпаки,— в її відмові.

Для посилення охорони лісів від незаконного вирубування працівникам органів внутрішніх справ належить виявляти при­чини порубок та умови, що призвели до лісопорушення, ви­вчати і узагальнювати їх і на підставі цього вносити пропози­ції щодо усунення таких причин і умов.

До лісоохоронних дій органів внутрішніх справ слід віднес­ти також запобігання і припинення лісопорушень, встановлен­ня особистостей лісопорушників, їх розшук тощо.

Чільне місце в лісоохоронній діяльності органів внутрішніх справ займає протипожежна охорона лісів. Вона має різні форми. Це допомога державній лісовій охороні здійснювати контроль за додержанням правил пожежної безпеки; в бо­ротьбі з пожежами при забезпеченні громадського порядку в місцях масового відпочинку громадян у лісах. Зокрема, орга­нізуються спільні рейди і патрулювання.

Органи внутрішніх справ розслідують кримінальні справи, пов'язані зі злочинним порушенням правил пожежної безпеки в лісах, виявляють причини і умови, що сприяють виникненню лісних пожеж.

Діяльність органів внутрішніх справ щодо охорони лісів від пожеж стає більш предметною, якщо в складі райміськвідділів створюються окремі групи інспекторів, які спеціалізуються на ведення боротьби з лісовими пожежами, їх утримання може здійснюватись на договірних засадах з органами лісового гос­подарства.

У деяких районах і областях практикується створення ко­місій по боротьбі з лісовими пожежами. До їх складу в обов'язковому порядку входять керівники органів внутрішніх справ. Такі комісії виконують керівні і контролюючі функції в галузі забезпечення попередження та ліквідації лісових по­жеж.

Суттєві обов'язки по веденню боротьби з лісовими поже­жами покладаються на протипожежні служби органів внутріш­ніх справ, разом з органами управління лісовим господар­ством вони відповідають за визначення норм протипожежно­го обладнання і засобів для тушіння лісових пожеж, контро­люють технічний стан цього обладнання, при виникненні лісової пожежі всіма силами і засобами ведуть рішучу бо­ротьбу, щоб її погасити.

Органи внутрішніх справ активізують протипожежну діяль­ність шляхом обмеження перебування громадян у лісі. Місце­ві Ради народних депутатів мають право забороняти відвіду­вати ліс населенню і в'їжджати до нього транспортом під час високої пожежної небезпеки, наприклад, у довготривалу спе­ку. Реалізація такої заборони практично забезпечується си­лами і засобами органів внутрішніх справ.

Протипожежній охороні лісів певною мірою сприяє також відповідна пропаганда, яку ведуть працівники органів внутріш­ніх справ. З цією метою читають лекції, проводять бесіди, ви­користовують пресу, радіо, телебачення.

Активізація діяльності органів внутрішніх справ щодо охо­рони лісів може здійснюватись у різних формах. Однією з них є надання більш дієвої допомоги місцевим Радам народних депутатів, їх виконавчим комітетам, державним органом лісо­вого господарства і державній лісовій охороні у здійсненні за­ходів щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Важливим кроком на шляху посилення охорони лісів має стати зміцнення захисту прав лісокористувачів. Порушення їхніх прав негативно впливає на охорону лісів, проте належ­ної боротьби з ними органи внутрішніх справ не ведуть. Час­то поза увагою органів внутрішніх справ залишаються пору­шення права власності лісокористувачів на заготовлену про­дукцію і доходи від реалізації, втручання в діяльність лісоко­ристувачів з боку державних, господарських та інших органів і організацій.

Захист прав лісокористувачів має ґрунтуватися на ст. 20 Лісового кодексу України, де зазначено: «Права лісокористу­вачів охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавчими актами».

Органи внутрішніх справ мають посилити охорону лісів населених пунктів. Відповідно до лісового законодавства вони використовуються переважно у культурно-оздоровчих, рек­реаційних, спортивних і туристичних цілях. Заготівля дереви­ни, живиці, деревних соків, лісової підстилки, а також випа­сання худоби у лісах населених пунктів забороняється.

Варто звернути увагу працівників органів внутрішніх справ на те, що, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду Ук­раїни «Про практику розгляду судами справ про відповідаль­ність за порушення законодавства про охорону природи» від 26 січня 1990 р., заволодіння заготовленим чи складованим лісом, а також незаконне вирубування в містах і селищах де­коративних дерев з корисливою метою належить кваліфікува­ти як розкрадання державного або колективного майна.

Щоб зазначені вище вимоги лісового та іншого природо­охоронного законодавства стали реальністю, потрібні зусилля всіх, але перш за все працівників органів внутрішніх справ.

 

< Попередня   Наступна >