§ 11.3. Відповідальність за правопорушення у сфері охорони атмосферного повітря

Законом України «Про охорону атмосферного повітря», іншими актами встановлені такі правопорушення у галузі охо­рони атмосферного повітря:

1) порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

2) перевищення лімітів та нормативів граничне допусти­мих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

3) перевищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмос­ферне повітря;

4) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основно­го виробничого призначення без дозволу спеціально вповно­важених на те державних органів;

5) здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;

6) впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізатор­ських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріа­лів, а також експлуатація технологічного устаткування, транс­портних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вста­новленим вимогам щодо охорони атмосферного повітря;

7) порушення правил складування й утилізації промисло­вих та побутових відходів, транспортування, зберігання і за­стосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мі­неральних добрив та інших препаратів, що спричинило за­бруднення атмосферного повітря;

8) проектування і будівництво об'єктів з порушенням норм і вимог щодо охорони і використання атмосферного повітря;

9) невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони та викорис­тання атмосф

10) відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерело забруд­нення, а також приховування або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки, яка склалося внаслідок за­бруднення атмосферного повітря.

Законодавством України може встановлюватися відпові­дальність і за інші правопорушення. Винні особи несуть адмі­ністративну, цивільно-правову, кримінальну і дисциплінарну відповідальність.

Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні повноважними органами і посадовими особами конкретних адміністративно-правових санкцій до порушників законодав­ства про охорону атмосферного повітря. Розповсюдженим видом такої відповідальності є застосування штрафу у визна­чених розмірах, який регулюється Кодексом України про ад­міністративні правопорушення. Відповідно до статей 78—83 штрафу підлягають особи, винні у таких порушеннях законо­давства щодо охорони атмосферного повітря:

порушенні порядку здійснення викиду забруднюючих речо­вин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів;

порушенні порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ;

введенні в експлуатацію нових Г реконструйованих під­приємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимо­гам щодо охорони атмосферного повітря;

порушенні правил експлуатації, а також невикористанні встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу;

недотриманні екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в екс­плуатацію об'єктів або споруд;

випуску в експлуатацію автомобілів, літаків, суден та ін­ших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюю­чих речовин у викидах, а також рівень шуму, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи;

експлуатації автотранспортних та інших пересувних засо­бів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речо­вин у викидах;

порушенні правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання про­мислових і побутових відходів;

порушенні правил застосування, зберігання, транспорту­вання, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів.

Справи про адміністративні правопорушення у цій сфері розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів. Якщо справи про адміністративні правопорушення пов'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-епідеміологічних правил і норм, їх розглядають органи та установи, що здійснюють державний санітарний нагляд.

Адміністративний вплив за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря реалізується також у формах попередження, обмеження та заборони. Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється впровадження відкриттів, винаходів та раціо­налізаторських пропозицій, застосування нової техніки, ім­портного устаткування, технологій і систем, якщо вони не від­повідають встановленим в Україні вимогам щодо охорони ат­мосферного повітря. У разі порушення встановлених вимог така діяльність припиняється вповноваженими на те держав­ними органами, а винні особи притягуються до відповідаль­ності.

Цивільно-правова відповідальність за порушення законо­давства про охорону атмосферного повітря застосовується у випадках нанесення матеріальних збитків.

У статті 45 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» зазначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні пору­шенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

В законодавстві України немає спеціального акта, який би визначав розмір і порядок відшкодування збитків, пов'яза­них з порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. В таких випадках застосовуються загальні норми ци­вільного права, що регулюють зобов'язання, які настають у зв'язку з нанесенням збитків (статті 440 і 441 Цивільного ко­дексу України). Причому матеріальна відповідальність повин­на наставати в повному обсязі. Зменшення її розміру допус­кається лише у виключних випадках, враховуючи майновий стан правопорушника.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприєм­ства, установи й організації понесли витрати, пов'язані з від­шкодуванням збитків, несуть перед цими підприємствами ма­теріальну відповідальність за трудовим законодавством.

Різновидом матеріального впливу на винних у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря е позбав­лення премій за основні результати господарської діяльності. В залежності від провини й її наслідків воно може бути пов­ним або частковим. Позбавлення премій здійснюється за по­даннями природоохоронних органів. Ця міра впливу застосо­вується головним чином до керівників підприємств і організа­цій, їх замісників, головних інженерів, які винні в невиконанні планів і заходів щодо охорони атмосферного повітря.

З цією ж метою треба ширше застосовувати матеріальне і моральне заохочення підприємств, установ, організацій і громадян, які б стимулювали проведення заходів, пов'язаних з охороною повітря.

Цивільно-правова відповідальність передбачена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного бла­гополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. Згідно зі ст. 48 цього Закону підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що при­звело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних ура­жень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалід­ності чи смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки всім потерпілим, а також компенсувати додаткові витрати органів, установ та закладів санітарно-епідемічної служби на прове­дення санітарних та протиепідемічних заходів і витрат ліку­вально-профілактичних закладів на надання медичної допомо­ги населенню.

У разі відмови від добровільної компенсації витрат або Відшкодування збитків спір розглядається в судовому порядку.

Кримінальна відповідальність передбачена статтями 241, 242, 243 Кримінального кодексу України.

Діяльність або бездіяльність посадових осіб у галузі охо­рони атмосферного повітря може кваліфікуватись як посадо­вий злочин, зокрема, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України), переви­щення впади або-службових повноважень (ст. 365 Криміналь­ного кодексу), службова недбалість (ст. 367 Кримінального кодексу).

Дисциплінарна відповідальність застосовується до осіб, які порушили правила і норми охорони атмосферного повітря. Вина настає в тих випадках, коли порушення пов'язане з не­виконанням або неналежним виконанням працівником трудо­вих обов'язків згідно з законодавством про працю.