193

---

§ 13.3. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд України

Порушення законодавства про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність передбачає накладання дисциплінарних стягнень і застосовується до посадових осіб, робітників та службовців за невиконання чи неналежне вико­нання покладених на них службових обов'язків. Тому при притягненні їх до дисциплінарної відповідальності треба завж­ди з'ясовувати коло обов'язків кожного з них, пов'язаних з охороною природних комплексів та об'єктів.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень і оскарження рішень про їх накладання передбачений трудовим законодавством.

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 91 КпАП України у вигляді штрафу. Вона наступає за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також терито­рій, зарезервованих для подальшого заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог ре­жиму територій та об'єктів, самовільну заміну їх меж, нев­життя заходів для попередження і ліквідації негативних наслі­дків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Адміністративні стягнення у вигляді штрафу застосовуються також за порушення правил санітарної охорони курортів І та інших лікувально-оздоровчих територій (статті 42, 78—83 КпАП України).

Справи, пов'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і са­нітарно-протиепідемічних правил і норм, розглядають органи та установи, що здійснюють державний санітарний нагляд.

Від імені цих органів та установ розглядати справи і нак­ладати адміністра

тивні стягнення мають право: головний дер­жавний санітарний лікар України та його заступники; головні державні санітарні лікарі областей та їх заступники; головні державні санітарні лікарі міст, районів, басейнів, портів та лі­нійних дільниць на водному транспорті.

Накладається штраф і за такі правопорушення, як зни­щення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єк­тів озеленення населених пунктів (ст. 153 КпАП України).

Цивільно-правова відповідальність передбачає відшкоду­вання збитків. Розміри шкоди визначаються на основі кадаст­рової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться згідно з Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та спеці­альних такс, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодав­ства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фон­ду України» від 21 квітня 1998 р.

Відповідно до цієї постанови відшкодовуються збитки, за­подіяні внаслідок: .

а) незаконного вирубування або пошкодження дерев до ступеня припинення їх росту;

б) пошкодження дерев і чагарників не до ступеня припи­нення їх росту;

в) знищення або пошкодження молодняка природного по­ходження, самосіву, лісових культур на площах, призначених для лісовідновлення;

г) сінокосіння і випасання худоби без спеціального на те дозволу;

д) знищення або пошкодження мурашників;

е) заготівлі (збирання) дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, лікарських рослин, технічної сировини без спеціально­го на те дозволу;

є) проїзду транспорту в місцях, де це заборонено чинни­ми нормативними актами;

ж) влаштування без спеціального дозволу неорганізованих місць відпочинку;

з) незаконного добування чи знищення тварин, пошко­дження або знищення їх житла, місць перебування і розмно­ження.

Розмір шкоди обчислюється службовими особами Мініс­терства екології та природних ресурсів, його органів та інших спеціально уповноважених органів державної виконавчої вла­ди, яким надано право накладення адміністративних стягнень.

Якщо порядок визначення розміру збитку, завданого природно-заповідному фонду, не врегульований спеціальним за-і конодавством, він визначається відповідно до норм цивільно­го законодавства, що передбачають відшкодування збитків.

Кримінальна відповідальність передбачена за умисне ни­щення, зруйнування чи псування пам'яток історії або куль­тури (ст. 298 Кримінального Кодексу України). Ці злочини ка­раються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Окремі норми кримінального законодавства передбачають відповідальність за незаконні вирубування лісу, полювання, чи заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, незаконне добування корисних копалин (статті 246, 248 і 249 Кримінального кодексу України).

Законом України «Про внесення змін і доповнень до дея­ких законодавчих актів України з питань охорони навколиш­нього природного середовища» від 6 березня 1996 р. дії наз­ваних статей Кримінального кодексу були поширені на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Тим самим по­силена кримінально-правова охорона природно-заповідного фонду України.

 

< Попередня   Наступна >