176

---

§ 13.2. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду України

Відносини в галузі охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його при­родних комплексів регулюються законами України «Про охо­рону навколишнього природного середовища», «Про природ­но-заповідний фонд України», «Про Загальнодержавну про­граму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки», постановою Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної пору­шенням законодавство про природно-заповідний фонд Украї­ни» від 3 квітня 1995 р. та іншими актами законодавства Ук­раїни.

Завданням законодавства про природно-заповідний фонд е регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління в цій галузі.

У законодавстві передбачені основні засоби збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які забез­печуються шляхом:

а) встановлення заповідного режиму;

б) організації систематичних спостережень за станом за­повідних природних комплексів та об'єктів;

в) проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;

г) додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проект­но-планової документації, земле- та лісовпорядкування, про­ведення екологічних експертиз;

д) запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;

е) здійснення державного та грома

дського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;

є) встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів;

ж) проведення широкого міжнародного співробітництва в цій сфері;

з) проведення інших заходів.

Охороні природно-заповідного фонду сприяє також вста­новлення охоронних зон на прилеглих до природних комплек­сів та об'єктів територіях. Їх розміри та режим визначаються відповідно до їх цільового призначення і характеру господар­ської діяльності на прилеглих територіях.

У зазначених зонах заборонено будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, які мо­жуть призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійсню­ється на основі екологічної експертизи, що проводиться в по­рядку, встановленому законодавством України.

Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон, затверджується державними органами, які приймають рі­шення про їх виділення.

Охорону природних та біосферних заповідників, націо­нальних природних та регіональних ландшафтних парків, а та­кож ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних парків за­гальнодержавного значення здійснюють служби, які ство­рюються в складі адміністрації заповідних територій зазначе­них категорій.

Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фон­ду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Працівники служби охорони територій та об'єктів природ­но-заповідного фонду мають право:

вимагати від громадян і службових осіб пояснення у зв'язку з порушенням ними режиму відповідних територій та об'єктів, перевіряти посвідчення на право перебування, вико­ристання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності в межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

доставляти порушників для з'ясування їх особи;

складати протоколи про порушення вимог законодавства, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відповідальності;

вилучати в порушників предмети та знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, відпо­відні документи;

особисто проводити огляд осіб, речей, транспортних засо­бів та перевірку знарядь і продукції природокористування;

безперешкодно відвідувати підприємства; установи, орга­нізації та інші транспортні засоби в межах територій та об'єк­тів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон для пере­вірки додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

вносити пропозиції до відповідних державних органів про припинення, зупинення чи обмеження будь-якої діяльності, що порушує вимоги законодавства про природно-заповідний фонд, давати обов'язкові для виконання приписи з метою усунення цих порушень.

Працівникам служби охорони може бути надано в уста­новленому порядку право носіння спеціальної форми, а також зброї під час виконання службових обов'язків. Законодав­ством України забезпечується їхній правовий та соціальний захист.

Місцеві Ради народних депутатів та їх виконавчі органи не тільки сприяють охороні й зберіганню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а й виконанню завдань, покла­дених на них. У цьому важливу роль відіграє також держав­ний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фон­ду, який е системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об'єктів, що входять до складу природно-заповідного фонду.

Цей документ ведеться з метою оцінки складу та пер­спектив розвитку природно-заповідного фонду, стану терито­рій та об'єктів, що входять до нього, організації їх охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних органів зацікавлених під­приємств, установ та організацій відповідною інформацією, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил та в інших цілях, пе­редбачених законодавством України.

Кадастр ведеться Міністерством екології та природних ресурсів України та його органами на місцях за рахунок державного бюджету.

До організаційно-правових заходів охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду слід віднести також дер­жавний і громадський контроль за додержанням установлено­го для них режиму. Державний контроль здійснюється Мініс­терством екології та природних ресурсів України, його орга­нами на місцях та іншими спеціально вповноваженими дер­жавними органами. Порядок його виконання визначається. законодавством України.

Громадський контроль здійснюється інспекторами, які діють згідно з Положенням про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Особливе місце в системі організаційно-правових заходів охорони природно-заповідного фонду посідає наукове та еко­номічне забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду.

Науково-дослідна робота на територіях та об'єктах при­родно-заповідного фонду проводиться з метою вивчення при­родних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресур­сів та особливо цінних об'єктів.

Координацію наукових досліджень на територіях та об'єк­тах природно-заповідного фонду здійснює Академія наук України разом з Міністерством екології та природних ресурсів.

Економічне забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду здійснюється шляхом:

а) фінансування заходів щодо територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду;

б) використання власних коштів об'єктів природно-запо­відного фонду;

в) створення і використання цільових екологічних фондів;

г) надання податкових та інших пільг природно-заповідно­го фонду;

д) екологічного страхування природно-заповідного фонду. Фінансування заходів щодо територій та об'єктів природ­но-заповідного фонду загальнодержавного значення здій­снюється за рахунок Державного бюджету України.

Фінансування заходів щодо регіональних ландшафтних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних та зоологіч­них парків місцевого значення здійснюється за рахунок рес­публіканського бюджету Автономної Республіки Крим та міс­цевих бюджетів.

До власних коштів об'єктів природно-заповідного фонду відносяться кошти, одержані ними від наукової, природоохо­ронної, туристично-екскурсійної, рекламно-видавничої та ін­шої діяльності.

Ці кошти підлягають вилученню і використовуються для здійснення заходів щодо охорони відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Для фінансування природоохоронних заходів можуть ство­рюватися цільові екологічні фонди об'єктів природно-заповід­ного фонду. До цих фондів надходять:

1) частина штрафів та грошових стягнень за шкоду, запо­діяну їм у результаті порушення законодавство про природ­но-заповідний фонд, у розмірі 70 відсотків від загальної суми штрафів та грошових стягнень;

2) кошти, одержані від реалізації конфіскованого або ви­лученого відповідно до законодавства майна, яке було зна­ряддям або предметом екологічного правопорушення на їх території;

3) частина платежів підприємств, установ та організацій за забруднення відповідних територій та об'єктів природно-за­повідного фонду.

Кошти вказаних екологічних фондів можуть використову­ватися лише для цільового фінансування заходів, спрямова­них на забезпечення охорони заповідних природних комплек­сів та об'єктів, розвиток наукових досліджень, міжнародного співробітництва, еколого-освітніх робіт.

З метою забезпечення формування та функціонування природно-заповідного фонду законодавство передбачає також надання податкових та інших пільг. Зокрема, кошти різних об'єктів природно-заповідного фонду, що спрямовуються на здійснення заходів з охорони навколишнього природного се­редовища, повністю звільняються від оподаткування.

Для компенсації шкоди, заподіяної на територіях та об'єк­тах природно-заповідного фонду внаслідок стихійних природ­них явищ чи промислових аварій і катастроф, проводиться обов'язкове державне чи комерційне страхування заінтересо­ваних підприємств, установ та організацій.

Закон «Про природно-заповідний фонд України» передба­чає і таку форму охорони природно-заповідного фонду, як ре­зервування цінних для заповідання природних територій та об'єктів.

З метою недопущення знищення або руйнування госпо­дарської діяльності цінних для заповідання природних терито­рій та об'єктів до прийняття у встановленому порядку рішень про організацію чи оголошення територій та об'єктів природ­но-заповідного фонду і втілення необхідних для цього коштів проводиться їх резервування.

Території, що резервуються з метою подальшого заповідання, залишаються у віданні їх землевласників та землеко­ристувачів і використовуються за цільовим призначенням з додержанням особливих вимог охорони навколишнього природного середовища, що визначається рішеннями про резер­вування.

Рішення про резервування приймаються органами, упов­новаженими приймати рішення про створення й оголошення відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

 

< Попередня   Наступна >