§ 5. Аналіз обліку готової продукції та її реалізації

Одним із основних показників, що характеризують діяльність підприємств, є загальний обсяг реалізації товар­ної продукції.

Важливими завданнями обліку готової продукції та її реалізації є: вчасне і правильне відображення наявності й руху готової продукції; контроль за її зберіганням та до­триманням встановлених норм запасів на складах; вчасне оформлення документів на відвантаження продукції; конт­роль за платежами покупців за відправлену продукцію; кон­троль за дотриманням кошторису витрат і фінансовими ре­зультатами. Готовою вважається виготовлена на підпри­ємстві та призначена для продажу продукція, що пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умо­вами договорів із замовниками й відповідає технічним ви­могам та стандартам. Одиницею бухгалтерського обліку го­тової продукції є її найменування або однорідна група (вид).

Готова продукція — це матеріальний результат вироб­ничої діяльності підприємства, коли запаси набувають нової якості. Крім випуску речової продукції (машини, одяг тощо), підприємство може виконувати роботи для інших підприємств або надавати послуги (ремонтні роботи, пере­везення вантажів замовників своїм автотранспортом тощо). На відміну від тієї, яка в обліку зазначається як «готова про­дукція», цей вид продукції називають «виконані роботи і послуги». Отже, продукція підприємства складається з го­тової продукції та виконаних робіт і послуг.

Готова продукція на підприємстві проходить такі опе­рації:

випуск продукції з виробництва і здавання на склад;

зберігання продукції на складах підприємства;

відпуск продукції покупцям з одного місця або відван­таження покупцям із кількох місць;

відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів;

реалізація

Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція безпосередньо з виробництва, минаючи склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи і послуги оформлюються актом здавання-приймання.

Готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі вказується назва продукції, її номенкла­турний номер, одиниці виміру, розмір, ціна за одиницю, марка. Облік готової продукції на складі здійснюється у міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В книгах складського обліку або картках робляться записи про над­ходження та відпуск готової продукції і щоденно підрахо­вуються її залишки.

На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску готової продукції. Здавальні накладні складаються рахівниками цеху-відправника, підписуються представниками цеху та відділу технічного контролю і разом з продукцією відправ­ляються на склад. У накладних мають бути відображені такі реквізити: порядковий номер, час і місце здійснення опе­рації, прізвище представника, який здає продукцію, прізви­ще представника, який одержує продукцію, прізвище кон­тролера ВТК, одиниці виміру, шифр групи виробів, ціна, кількість зданих виробів. Один примірник накладної з підписом особи, яка прийняла продукцію, повертається ви­робникові.

Готова продукція відображається в бухгалтерському об­ліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вар­тістю або чистою вартістю реалізації. Первісною вартістю готової продукції є собівартість виробництва, що визна­чається за Положенням (стандартом) бухгалтерського об­ліку 16 «Витрати».

Собівартість виготовленої продукції складається з таких фактичних витрат:

на придбання запасів для виготовлення продукції;

сума, що сплачується за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;

сума ввізного мита;

непрямі податки у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їхнього використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комер­ційний кредит постачальників;

прямі матеріальні витрати;

на оплату праці;

на доопрацювання і підвищення якісно-технічних ха­рактеристик готової продукції;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з виготовлен­ням та доведенням продукції до стану, придатного для ви­користання за призначенням.

Готова продукція в бухгалтерському обліку відображуєть­ся за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу її ціна знизилась, або продукція зіпсована, застаріла, або вона якось інакше втратила первісну очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації готової продукції визначаєть­ся за кожною одиницею продукції шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Сума, на яку первісна вартість продукції перевищує чи­сту вартість її реалізації, є втраченою і списується на ви­трати звітного періоду з відображенням указаної вартості в позабалансовому обліку. Після встановлення осіб, які ма­ють відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або до інших активів) і доходу звітного періоду.

Під час продажу готової продукції оцінка її здійснюєть­ся за методом нормативних витрат, який полягає в застосу­ванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужнос­тей і поточних цін. Для забезпечення максимального набли­ження нормативних витрат до фактичних норм і оцінок нор­мативну базу слід регулярно перевіряти і переглядати.

Для синтетичного обліку готової продукції використо­вується активний балансовий рахунок 26 «Готова продук­ція», за дебетом якого відображуються надходження гото­вої продукції з виробництва на склад за собівартістю вироб­ництва, а за кредитом — відпуск готової продукції за собівартістю виробництва. Залишок може бути тільки де­бетовим.

Продукція, що не відповідає умовам договору і техніч­ним вимогам та стандартам (крім браку), а також не прий­няті замовником роботи, відображаються на синтетичному рахунку 23 «Виробництво»; брак готової продукції — на синтетичному рахунку 24 «Брак у виробництві».

Для правильного обрахування фактичної собівартості го­тової продукції, виконаних робіт і послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного вироб­ництва, тобто продукції в незавершеній стадії виробницт­ва. Залишки незавершеного виробництва відображаються за дебетом рахунку 23 «Виробництво».

Якщо готова продукція підприємства повністю пере­дається для використання на цьому ж підприємстві, то вона на рахунку 26 «Готова продукція» може не обліковувати­ся, а вказується на рахунку 20 «Виробничі запаси» або на інших рахунках залежно від її призначення. Готова продук­ція відвантажується покупцям відповідно до договорів по­стачання. Відпускання готової продукції зі складу покуп­цеві здійснюється згідно з наказом відділу збуту. На при­значену для реалізації продукцію виписується накладна, яку підписують працівники складу і представник покупця (або транспортно-експедиційного відділу). В кінці дня всі оформлені на відвантажену продукцію документи переда­ються до бухгалтерії. Облік доходу від реалізації готової про­дукції здійснюється за субрахунком 701 «Доход від реалі­зації готової продукції» рахунку 70 «Доходи від реалізації». У бухгалтерському балансі реалізація готової продукції вка­зується в статті «Дебіторська заборгованість за товари, ро­боти, послуги» і в статті «Векселі одержані», якщо заборго­ваність забезпечена векселями. До підсумку балансу вклю­чається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.