126

---

§ 4. Гарантії діяльності народних депутатів України

Чинне законодавство України не тільки надає народним депутатам широкі повноваження, але й встановлює систему гарантій депутатської діяльності. Верховна Рада України, державні органи, підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності і підпорядкуван­ня, забезпечують умови для виконання депутатських повноважень, а об'єднання громадян та їх органи сприяють їм у цьому. Систему гарантій депутатської діяльності становлять правові (юридичні), організаційні, інформаційні та соціально-економічні гарантії.

Найважливішою правовою гарантією є непорушність депутатських повноважень. Ніхто не має права обмежувати повноваження народно­го депутата, крім випадків, передбачених Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та іншими законами Укра­їни. Повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного чи надзви­чайного стану.

Суттєве значення для забезпечення захисту народного депутата від переслідувань, пов'язаних з його політичною діяльністю, є депутатська недоторканність, основу якої становить конституційне право кожної людини на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції). Ця конституційна норма поширюється і на депутата, але як повноважний представник народу він має додаткові права.

Стаття 80 Конституції закріплює, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Це означає, що вони не мо­жуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до криміналь­ної відповідальності, затримані чи заарештовані. У Рішенні від 27 жовт­ня 1999 року № 9-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що де­путатська недоторканність поширюється на народного депутата з моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої коміс

ії і до моменту припинення його повноважень1.

За чинним законодавством огляд, обшук, затримання, огляд особи­стих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення депутата, порушення таємниці кореспонденції, прослуховування теле­фонних переговорів та застосування інших заходів, що обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише в разі, коли Верхов­на Рада надала згоду на притягнення його до кримінальної відповідаль­ності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Мотивоване рішення Верховної Ради України за поданням Гене­рального прокурора України щодо одержання згоди на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності чи арешт прий­мається двома третіми депутатів від загального складу парламенту

У створенні належних умов для плідної праці народних депутатів важлива роль відводиться організаційним гарантіям, до яких належать права депутата на забезпечення окремим технічно обладнаним кабіне­том у парламенті і виборчому окрузі, на забезпечення безпеки депутата та членів його сім'ї силами Управління державної охорони, користуван­ня послугами помічників-консультантів, на транспортне забезпечення, користування урядовим та іншими видами зв'язку.

Народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-кон­сультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Зако­ном «Про статус народного депутата України», іншими законами, а та­кож Положенням про помічника-консультанта народного депутата України.

Чинне законодавство передбачає й низку інформаційних гарантій діяльності народних депутатів України. Зокрема, народний депутат має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до де­сяти хвилин на місяць) та телебаченні (до двадцяти хвилин на місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких є органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів Державного бюджету. Гарантією ефективного здійс­нення повноважень народним депутатом є також можливість одержан­ня ним необхідних інформаційних матеріалів, консультацій спеціа­лістів, використання технічних засобів.

Значну групу становлять соціально-економічні гарантії діяльності народних депутатів. До них належать, насамперед, право депутата на фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення, на забезпечен­ня житловими приміщеннями. Окрему підгрупу становлять гарантії тру­дових прав народних депутатів. Зокрема, час роботи народного депута­та в парламенті зараховується до стажу державної служби, до загально­го і безперервного стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю. Після закінчення строку його повноважень надається попередня робота (по­сада), а в разі неможливості цього — він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України. Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка в міжсесійний період три­валістю сорок п'ять календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі подвійної місячної заробітної плати.

У питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення народний депутат прирівнюється до членів уряду. Він безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санатор­но-курортного лікування. Життя і здоров'я народного депутата підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Верховної Ради України на суму десятирічного грошового утримання депутата.

При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків — не менше двадцяти п'яти років, для жінок — не менше двадцяти років, а також у разі визнання інвалідом І або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі вісімдесяти відсотків місячної заробітної плати працюючого народно­го депутата на момент призначення пенсії.

 

1 Офіційний вісник України. - 1999. - № 44. - Ст. 2193.

< Попередня   Наступна >