92

---

§ 3. Проходження державної служби

Проходження державної служби - процес діяльності держав­ного службовця на посадах, які він обіймає починаючи від мо­менту складання присяги державного службовця та завершу­ючи припиненням державної служби.

Необхідно розрізняти такі стадії проходження державної служби:

Прийняття на службу.

Просування по службі.

Припинення служби.

Прийняття на службу - процес зарахування на державну служ­бу за результатами конкурсного відбору.

Основними процедурами на стадії прийняття на державну служ­бу є:

прийняття керівником органу рішення щодо проведення кон­курсу на заміщення вакантної посади;

проведення конкурсу зі складанням іспиту;

видання наказу чи розпорядження про прийняття особи на посаду державного службовця;

прийняття присяги державного службовця;

присвоєння відповідного рангу державного службовця в ме­жах відповідної категорії.

Слід зазначити, що лише на посади третьої - сьомої категорій прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі. Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця. Саме кон­курс є прямим свідченням утілення в життя конституційного принципу рівного доступу громадян до державної служби. Можна виснувати, що конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця - це своєрідне змагання, за підсумками якого кращий претендент отримує посаду державного службовця.

До участі в конкурсі не допускаються особи, які:

досягли встановленого законодавством граничного віку пе­ребування на державній службі;

визнані в установленому порядку недієздатними;

мають судимість, що є несумісною із з

айняттям посади дер­жавного службовця;

у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпоряд­ковані або підлеглі особам, які є їхніми близькими родичами чи свояками;

позбавлені права обіймати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений термін.

Конкурс проводиться поетапно, при цьому основними ета­пами є:

публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації. Державний орган, у якому проводиться конкурс, зо­бов'язаний опублікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу та дове­сти його до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс;

прийом документів від осіб, які бажають узяти участь у кон­курсі, та їх попередній розгляд на відповідність установленим ква­ліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;

проведення іспиту та відбір кандидатів (постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних по­сад державних службовців»).

Проведення іспиту для кандидатів на заміщення вакантних посад передбачає перевірку їхніх знань Конституції України, Законів України «Про державну службу» та «Про бо­ротьбу з корупцією», а також: законодавства з урахуванням спе­цифіки функціональних повноважень відповідного державного органу та структурного підрозділу.

Іспит складається одночасно для кандидатів на заміщення од­нієї вакантної посади. У разі невеликої кількості кандидатів і за наявності відповідних умов, іспит може проводитися одночасно на заміщення декількох вакантних посад (наказ Головного управ­ління державної служби України та Української академії держав­ного управління при Президентові України № 30/84 від 10 травня 2002 р «Про затвердження Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службов­ців»)

Важлива обставина, на яку доцільно звернути увагу - це особ­ливі умови щодо прийняття на службу державних службовців на посади, призначення або погодження призначення на які здійснює Президент України за поданням Кабінету Міністрів України або Кабінет Міністрів України Йдеться про можливість проведення спеціальної перевірки відомостей, що подаються кандидатами на зайняття зазначених посад

Перевірці підлягає

достовірність відомостей, повідомлених кандидатом на за­йняття посади про себе у процесі розгляду питання щодо його призначення на відповідну посаду, зокрема тих, що стосуються його доходів та зобов'язань фінансового характеру, належного йому нерухомого та цінного рухомого майна, вкладів у банках і цінних паперів, у тому числі за кордоном,

стан додержання кандидатом вимог, визначених законодав­ством із питань державної служби, боротьби з корупцією і держав­ної таємниці (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листо­пада 2006 р № 1624 Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки відомостей, що подаються кандидатами на зайняття посад»)

Просування по службі - процес зайняття державним служ­бовцем більш високої посади або присвоєння більш високого ран­ту Нерідко для пояснення просування по службі вживають термін «кар'єрне зростання» Держава зацікавлена в тому, щоб державні службовці просувались по службі, тому що паралельно з цим від­бувається процес професійного зростання такої особи, збільшення п зацікавленості в позитивних результатах роботи, яку вона вико­нує Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень і зараховані до кадрового резерву

Однією з основних процедур, що відбуваються під час просу­вання по службі, є атестація Звичайно, атестація проводиться один раз на три роки Атестація - процес оцінювання результатів роботи, ділових і професійних якостей державного службовця, в результаті якого виявляється ступінь відповідності посаді, яку він обіймає

Атестації підлягають державні службовці всіх рівнів, в тому числі ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади мен­ше ніж один рік, якщо їх посадові обов'язки не змінилися На під­ставі всебічного аналізу виконання основних обов'язків, складнос­ті виконуваної роботи та її результативності комісія ухвалює одне з таких рішень

відповідає займаній посаді,

відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму, набут­тя навичок роботи на комп'ютері тощо,

не відповідає займаній посаді

Атестованими вважаються державні службовці, визнані комісією такими, що відповідають займаній посаді, або відповідають займа­ній посаді за певних умов (постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р № 1922 «Про затверждення Положення про проведення атестації державних службовців»)

Припинення служби - процес завершення державної служби, що зумовлює втрату статусу державного службовця

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в разі

порушення умов реалізації права на державну службу,

недотримання пов'язаних із проходженням державної служ­би вимог (корупційні дії, участь у страйках та ш ),

досягнення державним службовцем граничного віку прохо­дження державної служби,

відставки державних службовців, які обіймають посади першої або другої категорії,

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (недіє­здатність, судимість, несумісна із зайняттям посади, наявність близьких родичів серед керівників),

відмови державного службовця від прийняття або порушен­ня присяги,

неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівни­ків, окрім державних службовців патронатної служби Такий під­хід потрібний з двох причин

Збереження «інституційної пам'яті» у тих службовців, кот­рі працювали в цьому державному органі раніше, що сприятиме спадковості в діяльності вказаного державного органу

Соціально-правовий захист державних службовців

За державними службовцями, які обіймали посади першої ка­тегорії не менше трьох років і звільнені через зміну складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період праце­влаштування, але не більше одного року

Особливим варіантом припинення державної служби є відстав­ка державного службовця

Відставка - припинення державної служби службовцем, який обіймає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою

Підставами для відставки є

принципова незгода з рішенням державного органу чи поса­дової особи, а також етичні перешкоди для перебування на держав­ній службі,

примушування державного службовця до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може заподіяти значну матеріальну або мораль­ну шкоду державі, підприємствам, установам, організаціям або об'єднанням громадян, громадянинові,

стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових пов­новажень (за наявності медичного висновку)

Відставка приймається або в ній дається мотивована відмова державним органом або посадовою особою, які призначили дер­жавного службовця на цю посаду Рішення про прийняття відстав­ки або відмову в ній виноситься в місячний термін Як уже зазна­чалося серед питань обмежень державних службовців, у разі від­мови у відставці державний службовець повинен продовжувати виконання службових обов'язків і має право на звільнення в по­рядку, передбаченому Кодексом законів про працю України

Чинне законодавство визначає, що в разі відставки державного службовця, який не досяг пенсійного віку, але має достатній для призначення пенсії стаж (для чоловіків - 25, для жінок 20 років) і відпрацював на посадах першої чи другої категорії не менш як п'ять років, йому виплачується щомісячно 85 відсотків його поса­дового окладу з урахуванням надбавок за ранг і за вислугу років до досягнення пенсійного віку

Із досягненням пенсійного віку державним службовцем, який перебуває у відставці, йому призначається пенсія як державному службовцеві. У разі призначення пенсії за віком, працевлаштуван­ня, засудження за скоєння злочину виплати, передбачені ч. 4 цієї статті, припиняються.

 

< Попередня   Наступна >