Головне меню
Головна Підручники Адміністративне право Адміністративне право України § 3. Структура адміністративного процесу. Види адміністративних проваджень

§ 3. Структура адміністративного процесу. Види адміністративних проваджень

Адміністративне право - Адміністративне право України
170

§ 3. Структура адміністративного процесу. Види адміністративних проваджень

Будь-яке правове явище доцільно розглядати як у цілому, так і по частинах, що дає можливість якісного усвідомлення складових указаного явища, їхніх взаємозв'язків, послідовності та впливу на формування кінцевого результату. Не є винятком і адміністратив­ний процес, який, виходячи з його сутності та багатоплановості, теж являє собою сукупність певних складових частин. Також не­обхідно розуміти, що сам термін «адміністративний процес» (утім, як і інші види юридичного процесу) є певного роду узагальненням, яке містить ту саму сукупність складових частин, що лише у взаємо­дії, у певній послідовності виникнення, зміни та припинення призво­дять до функціонування певного механізму, назва якому - адмініст­ративний процес Без усякого сумніву, дрібніші частини процесу прийняття нормативно-правового акта будуть, скажімо, відрізнятися від складових частин процесу притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення Водночас, розуміючи та підкреслюючи, що як перший, так і другий випадки - це все ж таки варіанти адміністративного процесу, постає питання щодо аналізу складових частин указаного виду юридичного процесу

Структура адміністративного процесу - це сукупність окремих проваджень, кожне з яких характеризує певну послі­довність процесуальних дій.

У визначенні структури адміністративного процесу міститься термін «провадження», яке раніше не траплялось у вивченні адміністративного права Даючи поняття, необхідно вказати, що адміністративне провадження - це регламентований положен­нями нормативно-правових актів порядок діяльності органів (посадових осіб) із вирішення адміністративних справ Отож, адміністративний процес складається з окремих проваджень Ви­ходячи з факту наявності у суспільному житті й діяльності держав­них органів велико

ї кількості адміністративних проваджень, нові види яких з'являються поряд із розвитком суспільних відносин між особою та державою і всередині державних органів, актуаль­ним постає питання розроблення класифікації адміністративних проваджень (рис 9 1)

Виходячи із залежності від суб'єкту розгляду справи мож­на вирізняти адміністративні провадження, що реалізуються в діяль­ності судів Йдеться про діяльність а) місцевих судів із розгляду справ про адміністративні правопорушення, б) адміністративних судів із розгляду таких видів адміністративних справ

спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних пов­новажень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності,

спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби,

спори між суб'єктами владних повноважень із приводу реалі­зації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегова­них повноважень, а також спори, які виникають з приводу укла­дання та виконання адміністративних договорів,

Рис 9.1 Види адміністративних проваджень

спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випад­ках, установлених законом,

спори щодо правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму

Другий варіант адміністративних проваджень у наведеній групі ті, що реалізуються у діяльності органів публічної адміністрації Це набагато численніша група проваджень, з-поміж яких можна вирізнити

про адміністративні правопорушення (що розглядаються в адміністративному, а не в судовому порядку),

про видворення за межі України іноземців,

про адміністративне оскарження,

нормотворчі,

дозвільні,

реєстраційні,

контрольні,

атестаційні тощо

2 Керуючись характером адміністративної справи, доціль­но розрізняти юрисдикційні та неюрисдикційні провадження

Юрисдикційні адміністративні провадження (від. лат. jurisdiction - сукупність повноважень розглядати та вирішувати правові спори і справи про правопорушення) - це провадження, спрямовані на вирішення справ про адміністративні правопорушення та інші правові спори. Іншими словами, цей вид адміністративних провад­жень має місце тоді, коли йдеться про вирішення справ, в основі яких є порушення норм права.

Види юрисдикційних адміністративних проваджень:

а) провадження у справах про адміністративні правопорушення;

б) провадження в адміністративних судах з приводу оскаржен­ня рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень;

в) дисциплінарні провадження;

г) провадження за скаргами громадян тощо.

Неюрисдикційні адміністративні провадження — провадження, спрямовані на вирішення справ позитивного характеру, що виника­ють у ході виконавчо-розпорядчої діяльності органів публічної адміністрації. Іншими словами, цей вид адміністративних прова­джень має місце тоді, коли йдеться про вирішення справ, не пов'я­заних із фактами правопорушень і правових спорів.

Види неюрисдикційних адміністративних проваджень:

а) нормотворчі провадження - діяльність уповноважених ор­ганів (посадових осіб) щодо підготовки та ухвалення правових актів;

б) установчі провадження - діяльність уповноважених органів (посадових осіб) щодо створення, реорганізації, ліквідації підпри­ємств, установ, організацій та інших структур;

в) правозастосовні провадження - діяльність уповноважених органів (посадових осіб) щодо вирішення адміністративних справ із застосуванням норм адміністративного права. Наприклад: засто­сування заходів заохочення і стимулювання;

г) реєстраційні провадження - діяльність уповноважених органів (посадових осіб) щодо офіційного визнання законності відповід­них дій чи нормативно-правових актів;

д) атестаційні провадження - діяльність уповноважених орга­нів (посадових осіб) щодо визначення відповідності об'єктів атестації вимогам (критеріям), необхідним для функціонування у певній сфері;

є) контрольно-наглядові повноваження - діяльність уповнова­жених органів (посадових осіб) щодо здійснення контролю та на­гляду у сфері державного управління тощо.

Детальніше про основні види юрисдикційних і неюрисдикційних проваджень буде сказано в рамках цієї теми далі.

3. Стосовно поділу адміністративних проваджень залежно від характеру врегульованості, то варто зазначити, що звичайні провадження - типові варіанти проваджень, які мають усі скла­дові частини (стадії, етапи, дії), тоді як спрощені провадження характеризуються мінімально необхідною кількістю процесуаль­них елементів. Як приклад спрощеного провадження можна навести провадження у справах про деякі адміністративні право­порушення. Загальним правилом, сформульованим у КУпАП, є те, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол. Водночас, протокол не складається у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а поперед­ження фіксується на місці вчинення правопорушення, а особа не оспорює допущеного порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається. Така ситуація свідчить про спрощене (без складання протоколу) провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стадії адміністративних проваджень.

У структурі кожного з адміністративних проваджень є можли­вість відокремити відносно самостійні елементи: стадії, етапи та процесуальні дії.

Стадії адміністративного провадження - це послідовно змі­нюючі одна одну операції, що логічно пов'язані між собою та спрямовані на забезпечення здійснення адміністративного провадження.

Стадіям адміністративного процесу притаманні такі оз­наки:

а) вони здійснюються послідовно, тобто одна операція змінює другу, утворюючи своєрідний ланцюг дій;

б) розташування операцій у цьому ланцюгу має невипадковий характер. їхню послідовність логічно визначено. Так, винесення постанови у справі не може передувати такій операції, як складання протоколу про адміністративне правопорушення;

в) різним видам адміністративних проваджень притаманні різні за характером і призначенням операції. Відрізняються вони і за ступенем урегульованості адміністративно-процесуальними нормами;

г) здійснення тієї чи іншої операції у тому або іншому прова­дженні визначається адміністративно-процесуальними нормами і виступає як момент реалізації матеріальних норм адміністратив­ного права.

Вирізняють п'ять стадій адміністративного провадження.

Порушення провадження в адміністративній справі. В її ході здійснюється збір фактичних даних, за якими оцінюється пер­спектива подальшого руху справи. Результатом завершення стадії аналізу ситуації є підготовка одного чи декількох варіантів вирі­шення (правового регулювання) ситуації. Прикладом стадії пору­шення провадження у справі за скаргою громадянина є факт по­дання самої скарги, після чого відповідний орган публічної адміні­страції, керівництво підприємства, установи, організації повинно провести певні дії в рамках порушення відповідного провадження.

Розгляд адміністративної справи - фактично центральна стадія адміністративного провадження, в ході якої здійснюються заходи, спрямовані на вивчення всіх обставин справи. Якщо за приклад узяти нормотворче провадження (розгляд проекту Поста­нови Кабінету Міністрів України), то в рамках засідання уряду відбувається обговорення проекту з можливістю висловитися всім зацікавленим сторонам.

Прийняття рішення у справі. В ході цієї стадії оформляється рішення уповноваженого органу (посадової особи) щодо адмініст­ративної справи. Скажімо, одним із варіантів прийняття рішення у справі, в разі розгляду справи в адміністративному суді, є поста­нова - судове рішення, яким суд вирішує спір за суттю.

Виконання рішення. У ході цієї стадії завершується адмі­ністративне провадження, що свідчить про особливу важливість стадії. За суттю, всі попередні стадії будь-якого провадження існують задля забезпечення виконання рішення. Для прикладу можна навести практику притягнення особи до адміністративної відповідальності. Стадія виконання рішення вказаного виду про­вадження, у разі наявності постанови про накладення адміністра­тивного стягнення, зводиться до обов'язковості її виконання державними і громадськими органами, підприємствами, устано­вами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Оскарження чи опротестування рішення в справі. Вказана стадія, на відміну від інших, має факультативний характер. Скажі­мо, постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потер­пілим. Своєю чергою, опротестувати постанову може прокурор (статті 287, 290 КУпАП).

Процесуальні етапи - сукупність дій, необхідних для дося­гнення внутрішньостадшної проміжної мети. Наприклад, на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення ма­ють місце такі процесуальні етапи, як підготовка справи до роз­гляду, аналіз фактичних матеріалів, оцінювання доказів тощо.

Процесуальні дії - це конкретні дії, спрямовані на забезпе­чення провадження в адміністративній справі. Прикладами процесуальних дій можуть бути: а) у сфері адміністративного су­дочинства (судовий розгляд справи) - роз'яснення особам, які бе­руть участь в адміністративній справі, їхніх прав та обов'язків; б) у сфері нормотворчого провадження (законопроектна діяльність Кабінету Міністрів України) - візування Прем'єр-міністром Украї­ни проекту закону України, що попередньо був схвалений Кабіне­том Міністрів України.

Отож, структуру адміністративного процесу складають окремі провадження, які, своєю чергою, складаються зі стадій адміністра­тивних проваджень, процесуальних етапів і процесуальних дій (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Структура адміністративного процесу

 

< Попередня   Наступна >