104

---

§ 2. Принципи адміністративного процесу

Важливою складовою розуміння сутності адміністративного процесу є знання його принципів і правових презумпцій. Перші дозволяють усвідомити ключові ідеї, що лежать в основі процесу­альної діяльності, а другі сприяють формуванню ідеології захисту прав, свобод і законних інтересів громадян в адміністративному процесі. Говорячи про принципи адміністративного процесу, доціль­но керуватися необхідністю їх розподілу на дві групи: 1) загальні; 2) спеціальні.

До загальних принципів адміністративного процесу необхід­но віднести такі.

1. Законність - реалізація матеріальних норм адміністратив­ного права повинна здійснюватись у чіткій відповідності з вимо­гами закону. Скажімо, коли мова йде про юрисдикційне прова­дження, важливо гарантувати забезпечення законності для всіх учасників процесу, зокрема і для правопорушника. У випадку неюрисдикційного провадження (позитивного характеру) вимоги дотримання законності щонайперше висуваються до посадових осіб, діяльність яких лежить в основі зазначеного елементу адміні­стративного процесу У цілому ж необхідно зазначити, що прин­цип законності ефективно діє тоді, коли положення чинного зако­нодавства є чіткими, зрозумілими, реалістичними У поєднанні зі створенням адекватного механізму втілення в життя приписів норм права (це - дуже важлива частина процесуальної діяльності, передовсім для громадян, які отримують певні дозволи, ліцензії тощо), існує наявна можливість забезпечення принципу законності в адміністративному процесі

Об'єктивність - процес розгляду адміністративної справи, а також прийняте рішення повинно базуватися на об'єктивному всебічному вивченні всіх обставин справи Для прикладу, який характеризує принцип об'єктивності адміністративного процесу, доцільно навести провадження у справі про адміністрати

вне пра­вопорушення Одним із ключових факторів зазначеного виду про­вадження є докази Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (поса­дова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністратив­ного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне право­порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністратив­ної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які викорис­товуються для нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами Ви­ходячи з такого тлумачення доказів орган (посадова особа) оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічно­му, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їхній сукупності

Гіасшсть Зводиіься до можливості для громадян отриму­вати інформацію про хід того чи іншою адміністративного процесу, якій кореспондує необхідність інформування громадян про діяль­ність спеціально уповноважених органів (посадових осіб) щодо роз­гляду адміністративних справ Наприклад, згідно зі ст 14 Закону України «Про об'єднання громадян» легалізувальний орган повідомляє в засобах масової інформації про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян. Ще один приклад реалізації на практиці принципу гласності: процес прийняття того чи іншого нор­мативно-правового акта органом виконавчої влади має бути гласним, у його проект зацікавлені особи можуть вносити свої пропозиції.

4. Правова рівність. Усі суб'єкти адміністративного процесу рівні перед законом. Зазначений принцип випливає з положень ст. 24 Конституції України, де зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічно­го та соціального походження, майнового стану, місця проживан­ня, за мовними або іншими ознаками. На рівні адміністративного законодавства зазначений принцип втілений у життя в Кодексі адміністративного судочинства України, де в ст. 10 зазначено, що всі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Реалізується вказаний принцип за допомоги норм права, які визначають права та обов'язки суб'єктів адміністративного процесу.

5. Державної мови та забезпечення користування рідною мо­вою. Адміністративний процес ведеться державною (українською) мовою. Але якщо суб'єкт, який бере участь у процесі, не володіє українською, він користується своєю рідною мовою. Наприклад, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право виступати рідною мовою і користуватися послугами пере­кладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Своєю чергою, у розгляді справ «особа проти держави», що вре­гульовані Кодексом адміністративного судочинства України, теж зазначається, що адміністративне судочинство здійснюється дер­жавною мовою, проте особи, які беруть участь у справі та не воло­діють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також послугами перекладача.

До спеціальних принципів адміністративного процесу (що значною мірою є характерними саме для адміністративного проце­су) належать такі:

1. Оперативність — максимально короткі терміни розгляду адміністративних справ. Позитивна якість, що характерна за до­тримання вказаного принципу,- перешкоди для прояву тяганини у розгляді справ. Наведімо приклад розгляду справи позитивного характеру, а саме: Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованої о винаходу корисної мо­делі чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми Один із етапів зазначеного порядку (як різновиду адміністративного процесу) - розгляд матеріалів Міністерством освіти та науки Ук­раїни Міністерство розглядає одержані матеріали протягом двох тижнів від дати їх надходження, перевіряє чинність відповідного патенту (свідоцтва), відповідність відомостей про його власника даним реєстрації та готує свої пропозиції про надання або відмову в наданні дозволу на використання зазначеного в клопотанні об'єк­та, подає їх у двох примірниках до Кабінету Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р № 8 «Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної мо­делі чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми»)

Економічність — мінімально обтяжливий для держави ха­рактер ведення адміністративних справ У порівнянні, скажімо, з кримінальним процесом адміністративний не вимагає великих матеріальних затрат

Наявність системи контролю Полягає в існуванні у дер­жаві серед інших способів забезпечення законності й дисципліни також і контролю Сутність його (розглянута у відповідній частині підручника) щодо адміністративного процесу зводиться до наяв­ності державних і недержавних органів та інституцій, які мають законне право здійснювати контроль за перебігом адміністратив­ного процесу Характерно, що вказане торкається як розгляду справ про адміністративні правопорушення (та інших проваджень конфліктного характеру), так і справ позитивного характеру

Дотримання правових презумпцій адміністративного про­цесу Слугує для надійного захисту прав і законних інтересів гро­мадян, які беруть участь в адміністративному процесі Найсуттє­віше значення мають дві з них а) презумпція невинуватості, б) презумпція правомірності правової позиції громадянина

Презумпція невинуватості - це правове положення, згідно з яким особа вважається невинуватою доти, доки п винуватість не буде доведена в порядку, встановленому законом Стаття 62 Конс­титуції України робить акцент на кримінальному примусі йдеться про те, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним виро­ком суду. Щоправда, притягнення до адміністративної відповідаль­ності теж має для особи негативні наслідки, що робить актуальним і необхідним розгляд указаної презумпції також і в рамках адміні­стративного процесу.

Ознаки презумпції невинуватості в адміністративному процесі:

ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчи­ненні протиправного діяння;

особа за своїм бажанням має право доводити свою непричет­ність до вчинення протиправного діяння;

тільки уповноважені законом суб'єкти мають право визнава­ти особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення;

Презумпція правомірності правової позиції громадянина — це правове положення, згідно з яким особа, яка подає скаргу, повинна вважатися такою, яка має правомірні підстави для скарги доти, доки інше не буде встановлено відповідно до закону.

Ознаки презумпції правомірності правової позиції громадянина:

попереднє визнання наявності підстав для подання скарги;

права та обов'язки щодо доведення правомірності правової позиції громадянина мають бути розділені між: а) громадянином, який подає скаргу; б) органом (посадовою особою), що розглядає скаргу; в) органом (посадовою особою), дії чи бездіяльність якого оскаржуються;

рішення за скаргою не повинно грунтуватися на припущен­нях, а всі сумніви щодо правомірності правової позиції громадя­нина мають тлумачитися на його користь.

 

< Попередня   Наступна >