Радник

---

УДК 342.9.03(477) О. М. ЯРМАК,

здобувач Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого

ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ:

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ЗНАЧЕННЯ ЙОГО ПРАВИЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ

ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ

У провадженні в справі про адміністратив­не правопорушення обставини здійснення ад-міністративної вини закріплюються у прото­колі про адміністративне правопорушення (далі - протокол). Загальні положення щодо змісту протоколу, конкретного переліку осіб, уповноважених складати протоколи, містить Кодекс України про адміністративні правопо-рушення (далі - КУпАП).

le: exactly; background: white;">Оскільки протокол є важливим процесуаль­ним документом, який офіційно засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то він має бути оформлений належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наяв­ність у діях (бездіяльності) особи складу ад-міністративного проступку. Зважаючи на це, у статті головну увагу звернено на ті обов'язкові реквізити, які має містити прото­кол, на їх важливість для подальшого прова-дження у справі про адміністративне право-порушення, а також наслідки, до яких може призвести їх недотримання.

Мета даної статті - визначити обов'язкові реквізити, які має містити протокол про адміністративне правопорушення, та значення правильного оформлення протоколу в прак-тичній діяльності при розгляді справ про адміністративні проступки.

З-поміж фахівців у галузі адміністративно-го права існує декілька точок зору щодо того, що являє собою протокол, свідчить він про початок стадії порушення справи про адмініс-тративне правопорушення або про її закін-чення. Наведемо декілька прикладів щодо цього. Так, Ю. П. Битяк вказує, що стадія по-рушення справи про адміністративне право-порушення полягає у складанні протоколу уповноваженою на те особою або представ-ником громадської організації, а його наяв­ність свідчить про те, що є підстави для по-рушення справи [1, с 226]. На думку А. І. Ми-коленка, на стадії порушення провадження у справі  про  адміністративне  правопорушення

відбувається не тільки порушення адміністра-тивної справи, але й адміністративне розсліду-вання, складається протокол, який уже містить формулу обвинувачення [2, с 154].

Л. В. Коваль вважає, що протокол є початком провадження у справі про адміністративні пра-вопорушення [3, с 133]. М. І. Городиський та В. А. Гуменюк зазначають, що процесуальним документом, який фіксує закінчення стадії по-рушення адміністративної справи, є протокол, та не погоджуються з тим, що протокол - це документ про порушення адміністративної справи, а його складання - процесуальний мо-мент порушення справи, вважаючи протокол скоріше звинувачувальним документом [4, с 48]. 3. С. Гладун, навпаки, стверджував, що про по-рушення справи про адміністративне правопо-рушення свідчить лише наявність протоколу про адміністративний проступок [5, с 158]. Проте всі ці та інші автори єдині в тому, що прото-кол має складатися в обов'язковому порядку, крім випадків, прямо передбачених діючим законодавством (ст. 258 КУпАП).

Ми повністю погоджуємося з тією думкою, що протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Питання щодо визначення вимог до прото­колу у юридичній літературі майже не дослі­джувалося. Окрім того, воно занадто вузько виписане у діючому КУпАП. Зокрема, стат-тею 256 КУпАП передбачений перелік відо­мостей, які повинні міститися у протоколі: дата та місце його складання; посада, прізви-ще, ім'я та по батькові особи, яка склала про-токол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і сутність ад­міністративного правопорушення; норматив­ний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свід-ків і потерпілих, якщо вони є; пояснення осо-

© Ярмак О. М., 2009

би, яка притягається до адміністративної від-повідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, то про це також зазначається в протоколі.

Усі вищевказані відомості можна розподі­лити на три групи.

До першої групи належать обставини, які ха-рактеризують адміністративне правопорушен-ня. Так, у протоколі зазначають місце та час його вчинення, сутність адміністративного пра-вопорушення. Особа, яка його складає, повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визнача-ються діяння, які є адміністративними право­порушеннями та відповідальність за них [3]. Тому у протоколі повинна бути зазначена конкретна стаття КУпАП або інший норматив­ний акт, який передбачає адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення. Якщо одна і та ж сама особа вчинила декілька правопорушень та справа буде розглядатися одним органом, то у протоколі має бути за-значено всі нормативні акти, порушення яких допустила особа, і дії правопорушника слід кваліфікувати, згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, за двома чи більше статтями КУпАП (іншого нормативного акта). Проте адміністративне стягнення у даному випадку буде накладене у межах санкції за більш серйозне правопору-шення з числа вчинених. У разі вилучення у правопорушника предметів, які незаконно здобуті, зберігаються, перевозяться або вико-ристовуються, у протоколі робиться відповід­ний запис.

До другої групи відомостей належать об-ставини, що характеризують особу, яка притя-гається до адміністративної відповідальності. Вказані відомості мають суттєве значення, оскільки забезпечують індивідуалізацію адмі-ністративної відповідальності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Крім то­го, згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стяг­нення має бути врахована особа порушника, майновий стан, обставини, які обтяжують та

пом'якшують відповідальність.

У статті 256 КУпАП зазначено, що у прото-колі мають бути вказані дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідаль­ності (у разі її виявлення), без конкретизації того, які саме дані про особу має містити про­токол. З аналізу норм КУпАП випливає, що до відомостей про особу, яка притягається до ад­міністративної відповідальності, можна віднес-ти: прізвище, ім'я, по батькові, вік, майновий стан, місце проживання та роботи право поруш-ника, відомості про те, чи притягувалася вказа-на особа протягом року до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2.6. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопору-шення, затвердженої наказом МВС України № 185 від 22 лютого 2001 р., при складанні протоколу у розділі відомостей про особу, яка вчинила правопорушення, зазначаються: по-вністю (без скорочень) її прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць та рік народження, а також повна адреса місця народження, грома-дянство, найменування підприємства, органі-зації чи установи, де особа працює або навча-ється, та її посада; середньомісячний заробі­ток або інші доходи особи, яка вчинила адмі-ністративне правопорушення; кількість осіб, які перебувають на її утриманні, включаючи неповнолітніх дітей та інші категорії осіб, які не отримують пенсії та не мають власних до-ходів; фактичне місце проживання особи на час учинення правопорушення; якщо особа притягується до адміністративної відповідаль­ності повторно протягом року, то зазначається число, місяць і рік скоєння правопорушення, повна назва органу, яким особа притягувалася до адміністративної відповідальності, стаття КУпАП та вид адміністративного стягнення; серія, номер паспорта, дата його видачі та найменування органу, що його видав, або аналогічні дані іншого документа, що засвід­чує особу, або номер оператора, який здійс-нював перевірку особи за картотекою адрес-ного бюро [6].

Частиною 1 ст. 632 проекту Кодексу про адміністративні проступки, порівняно з дію-чим КУпАП, деталізовано дані про особу, що має містити протокол про адміністративний проступок. Зокрема, протокол має містити такі відомості про фізичну особу: прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, громадянство, місце роботи і посаду, місяч-

ний заробіток, місце проживання.

Оскільки суб'єктом адміністративної відпо­відальності, за проектом Кодексу про адмініст-ративні проступки, може бути і юридична осо­ба, то в протоколі про адміністративний про­ступок мають бути зазначені: назва юридичної особи, її фактична і юридична адреса, розраху-нковий рахунок, ідентифікаційний код, дата та місце реєстрації, прізвище, ім'я, по батькові керівника юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові представника юридичної особи, в присутності якої складається протокол. Зазна-чено також, що протокол має містити обстави-ни, які обтяжують чи пом'якшують відповідаль­ність за адміністративний проступок.

Важливе значення має фіксація у протоколі точного віку винного, оскільки вказана обста-вина впливає на те, чи є особа, яка вчинила правопорушення, суб'єктом адміністративної відповідальності (згідно зі ст. 12 КУпАП ад-міністративній відповідальності підлягають лише особи, які на час учинення правопору-шення досягли 16-річного віку. У разі вчи-нення правопорушення особою у віці від 14 до 16 років відповідальність несуть батьки неповнолітніх за невиконання обов'язків що­до виховання дітей - ч. 3 ст. 184 КУпАП); на визначення органу, який має розглядати спра-ву про адміністративне правопорушення (від-повідно до ст. 221 КУпАП справи про право­порушення, вчинені неповнолітніми, розгля-даються виключно судами), на можливість застосування до особи заходів впливу, перед-бачених ст. 24-1 КУпАП, а також на сам по-рядок розгляду справ про адміністративне правопорушення (участь у розгляді справи законних представників особи, яка притягу-ється до адміністративної відповідальності).

Слід зазначити також, що в тому разі, якщо правопорушення вчинене спільно декількома особами, з метою забезпечення індивідуаліза-ції адміністративної відповідальності, прото­кол складають стосовно кожної особи. Однак при викладенні сутності вчиненого правопо-рушення зазначається, що правопорушення вчинене групою осіб та вказана обставина, відповідно до п. 4 ст. 35 КУпАП є обстави-ною, що обтяжує відповідальність за адміні стративне правопорушення.

До третьої групи належать відомості, що стосуються форми протоколу. У ньому зазна-чаються дата і місце складання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, прі-

звища свідків і потерпілих, якщо вони є. Вка-зані відомості мають важливе значення, оскіль­ки, наприклад, відсутність відомостей про осо-бу, яка склала протокол, робить його недійсним, бо не дозволяє визначити, чи мала вказана особа повноваження на його складання.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про-токол складає уповноважена на те посадова особа або представник громадської організації чи органу громадської самодіяльності. За ст. 255 КУпАП складати протоколи мають право: 1) посадові особи державних органів; 2) посадові особи органів місцевого самовря­дування, 3) представники громадських органі-зацій громадян та органів самоорганізації населення; 4) позаштатні і громадські інспек-тори державних органів; 5) власники підпри-ємств; 6) адміністрація підприємств.

Згідно зі ч. 1 ст. 631 проекту Кодексу про адміністративні проступки складати протокол про вчинення адміністративного проступку мають право уповноважені на те особи у ме-жах наданих їм повноважень і лише під час виконання ними службових обов'язків та в порядку, встановленому цим Кодексом.

Протокол обов'язково має бути підписаний особою, яка його склала, та особою, стосовно якої вказаний протокол складено. Якщо особа, яка вчинила правопорушення, відмовляється від підписання протоколу, то у протоколі про це робиться відповідний запис. За наявності свідків та потерпілих протокол також підпи­сують вказані особи.

Особі, яка притягається до адміністратив­ної відповідальності, під час складання про-токолу необхідно роз'яснити її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а та-кож у протоколі мають також бути зазначені пояснення вказаної особи.

Частиною 3 ст. 256 КУпАП та ч. 3 ст. 632 проекту Кодексу про адміністративні просту-пки передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати не тільки пояснення, але й за-уваження щодо змісту протоколу, які дода-ються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу про адміністративне правопорушення

Статтею 256 КУпАП зазначено також, що протокол може містити й інші відомості, які необхідні для вирішення справи: про потерпі-лих та розмір заподіяної їм шкоди, про вилу-чення речей та документів.

Наведений у ст. 256 КУпАП перелік даних, які має містити протокол, не є вичерпним. Так, у протоколі про правопорушення, склад якого передбачений ст. 51-2 КУпАП, крім пе-релічених у ст. 256 КУпАП даних, також обов'язково мають бути зазначені: об'єкт пра-вопорушення; дії, які є незаконними та стаття спеціального закону, яку вони порушують; суб'єкт права інтелектуальної власності, права якого порушені; документи, які це підтвер­джують; вимоги, які висуває суб'єкт права інтелектуальної власності щодо припинення правопорушення чи відшкодування завданих збитків; чи визнається суб'єкт права інтелек-туальної власності потерпілим у результаті вчинення правопорушення; особи (суб'єкти підприємницької, господарської діяльності), яким передано право на використання (від-творення, розповсюдження тощо) об'єкта пра-ва інтелектуальної власності [7]. Дане поло­ження стосується також і статей 164-9, 51, 46-1 та інших статей КУпАП. У протоколах про правопорушення, вчинене неповнолітніми, зазначаються відомості про батьків або осіб, які їх замінюють.

КУпАП передбачено також прискорене провадження у справах про адміністративні правопорушення, особливістю якого є те, що протокол у подібних випадках не складається. Вичерпний перелік таких правопорушень пе-редбачений ст. 258 КУпАП. Згідно з указаною статтею провадження може здійснюватися без складання протоколу за наявності не менше ніж трьох умов: 1) учинене правопорушення вважається незначним; 2) за його вчинення до винного може бути застосоване адміністратив­не стягнення у вигляді попередження та штра-фу; 3) громадянин не заперечує проти застосу-вання до нього адміністративного стягнення.

При цьому слід пам'ятати, що відсутність будь-якої з вищевказаних умов обов'язково тягне за собою складання протоколу.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вияв­лення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою спеціальних тех-нічних засобів, які мають функції фото- і кіно-зйомки, відеозапису чи засобів фото- і кіно-зйомки, відеозапису та які працюють в авто-матичному режимі.

КУпАП не передбачені наслідки порушення особами, уповноваженими складати протоколи

вимог щодо його змісту. Проте згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 черв-ня 1992 р. № 8 «Про практику застосування судами законодавства, що передбачає відпо­відальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників пра-воохоронних органів», судді зобов'язані пере­віряти правильність складання протоколу, на-явність даних, що характеризують особу, зокре­ма чи притягувалася вона раніше до адмініст-ративної відповідальності протягом року. У разі відсутності зазначених даних матеріал підлягає поверненню до органу внутрішніх справ для належного оформлення.

Вивчення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення [7] свід-чить про те, що недотримання вимог щодо змісту протоколу може призвести до пору­шення конституційних прав і свобод осіб, стосовно яких необгрунтовано складено про­токол, якщо це потягло за собою безпідставне притягнення їх до адміністративної відповідаль­ності; повернення справи на доопрацювання, що викликає тяганину в розгляді справи та порушує право особи на судовий захист упро­довж розумного строку, гарантоване п. 1 ч. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод [8]; помилкового притягнення до ад­міністративної відповідальності після закін­чення строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).

З-поміж негативних наслідків визначаються також такі, що тягнуть за собою закриття про-вадження у справі: за відсутністю події та скла-ду правопорушення (п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП) та через складання протоколу не уповноваже­ними на те особами; у зв'язку із закінченням на час розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП); у зв'язку зі складенням протоколу стосовно особи, яка на момент учинення пра-вопорушення не досягла 16-річного віку (п. 2 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Порушення вимог щодо змісту протоколу також призводять до неможливості дотриман-ня закріпленого у ст. 33 КУпАП принципу індивідуалізації стягнення; застосування ад-міністративного стягнення, яке не може бути застосоване до певної категорії осіб, що вчи­нили правопорушення.

Таким чином, реалізація завдань КУпАП, тобто  забезпечення  охорони  прав  і  свобод

громадян,   власності,   сприяння  запобіганню спільством можлива лише за умови складання

правопорушенням   та   вихованню   громадян протоколу   про   адміністративне   правопору-

щодо неухильного дотримання Конституції і шення уповноваженими на те особами, з до-

законів України, недопустимості порушення триманням усіх вимог щодо його форми та

прав інших громадян, сумлінного виконання змісту. своїх обов'язків та відповідальності перед су-

Література

1. Адміністративне право України : підручник / [за ред. Ю. П. Битяка]. - X. : Право, 2003. - 576 с

2. Миколенко А. І. Адміністративний процес і адміністративна відповідальність в Україні / А. І. Ми-коленко. - X. : Одіссей, 2006. - 351 с

3. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

4. Коваль Л. В. Адміністративне право України : курс лекцій / Л. В. Коваль - К. : Основа, 1994. - 154 с

5. Застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення – сфері інте­лектуальної власності (ст.ст. 51-2, 164-9 КУпАП) // Вісник Верховного Суду України. - 2006. № 4 (68). -С. 24–32; Вісник Верховного Суду України. - 2006. - № 5 (69). - С 20-34.

6. Про практику застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів : постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 черв. 1992 р. № 8 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.zakon1.rada.gov.ua.

7. Городиський М. І. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / М. І. Городиський, В. А. Гуменюк. - X. : Ун-т внутр. справ, 1978. - 78 с

8. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення : затверджена наказом МВС України від 22 лют. 2001 p. № 185 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 13. - Ст. 582.

Надійшла до редколегії 27.10.2009 Анотації

Досліджено важливість правильного оформлення протоколу про  адміністративне правопорушення, зокрема дотримання його форми і змісту як запоруки невідворотності адміністративного стягнення.

Исследована важность правильного оформления протокола об административном правонарушении, в част-ности соблюдения его формы и содержания как залога необратимости административного наказания.

Importance of correct execution of administrative offence record, particularly, observance of its form and con­tent, as a guarantee of administrative punishment irreversibility is researched.

< Попередня   Наступна >