Радник

---

УДК 351.73 С. Ф. ДЕНИСЮК,

кандидат юридичних наук, доцент, голова Державної податкової адміністрації України в Харківській області

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДОЗВІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Потреба вдосконалення регулювання від-носин у сфері забезпечення безпеки дорож-нього руху пов'язується з небувалим в Украї-ні зростанням дорожньо-транспортного трав­матизму, який значно випереджає показники більшості держав світу. Аналіз аварійності в Україні свідчить про те, що в період з 1995 по 2000 pp. зберігалася тенденція до зниження аварійності. Однак у квітні 2001 р. Верховною Радою України були прийняті поправки до Ко­дексу України про адміністративні правопо­рушення (далі - КУпАП), окремі положення яких лібералізували відповідальність за пору-шення Правил дорожнього руху та змінили порядок заходів впливу до порушників. Цей фа

ктор, а також різке зростання кількості авто­транспорту за останні роки спричинили збіль­шення як кількості ДТП, так і тяжкості їх нас-лідків. Відтоді масштаби дорожньо-транс­портного травматизму в Україні значно випе­реджали аналогічні показники більшості країн світу. Починаючи з 2001 р., в Україні закріпи-лася тенденція збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод. У 2007 році показники аварійності досягли найвищого рівня [1].

Станом на вересень 2008 р. масштаби до-рожньо-транспортного травматизму в Україні значно випереджали аналогічні показники більшості держав світу. Зокрема, за останні десять років в Україні зареєстровано майже 400 тис. дорожньо-транспортних пригод, у яких загинули близько 63 тис. і отримали по-ранення різного ступеня тяжкості понад 433 тис. осіб. Якщо співвіднести кількість за-гиблих на 100 ДТП, то цей показник у нашій державі становив 15-17, що в 7-8 разів пере-вищує аналогічний показник таких держав Європи, як Австрія, Німеччина, Португалія, Швеція, та в 3-4 рази показники Угорщини, Данії, Фінляндії та Франції [2].

Недотримання правил поведінки на дорогах є серйозною загрозою для здоров'я населення, що зумовило включення до законів норм про підвищену відповідальність за порушення дис­ципліни учасниками дорожнього руху.

Адміністративна відповідальність є найкращим

та найбільш ефективним засобом підтримання в державі законності, правопорядку та безпе-ки дорожнього руху. сутність її має велике значення для встановлення гармонії в суспіль­стві. Настає вона, насамперед, за порушення приписів держави. це наслідок протиправної поведінки особи, яка своїми діями завдала шкоди інтересам суспільства чи окремому громадянинові держави.

Загальним проблемам адміністративної відповідальності була присвячена низка моно-графій, наукових статей, навчальних посібників, науково-практичних коментарів таких авторів як В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, О. К. Без-смертний, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, В. А. Гуменюк, Є. В. Додін, В. В. Зуй, С В. Ківа-лов, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Д. М. Лук'я-нець, О. І. Остапенко, В. П. Пєтков, В. К. Шка-рупа, X. П. Ярмакі та ін. Вплив адміністратив-ної відповідальності на окремі сторони суспіль­ного розвитку розкрито в наукових дослід-женнях Л. Р. Білої, І. В. Бойко, Д. О. Кобзіна, С М. Тараненка, О. В. Терещука, Н. П. Федорова.

Д. М. Овсянко під адміністративною від-повідальністю розуміє застосування держав­ними органами, посадовими особами та пред-ставниками влади встановлених державою заходів адміністративного впливу до грома-дян, а у відповідних випадках - і до установ за порушення законності та державної дисцип-ліни [3, с 104]. В. М. Сущенко зазначає, що адміністративна відповідальність - це право-дієздатність особи звітувати державі з власної ініціативи або примусово за результати пра-вомірної чи неправомірної поведінки (діяль­ності) у сфері адміністративно правових відно­син та зазнавати з боку держави оцінки (санк-ції на застосування покарання чи заохочення) такої поведінки (діяльності) [4, с 56].

Адміністративна відповідальність реалізу-ється шляхом накладення на правопорушника певного виду адміністративного стягнення, яке є санкцією за скоєння адміністративного проступку, передбаченого КУпАП. Повнова-ження із накладання адміністративних стяг-нень надаються багатьом органам та посадовим

© Денисюк С. Ф., 2009

особам, яким таке право надано законодавством.

Вчені-адміністративісти, такі, як Г. Г. За-барний, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, Т. О. Ко-ломоєць, В. К. Колпаков, С. В. Продайко, В. О. Шамрай, дедалі частіше розглядають проблему підстав юридичної відповідальнос­ті. Це, насамперед, зумовлено тим, що існує зв'язок між інститутом відповідальності та державним осудом, із встановленням у законі обсягу і меж можливості застосування заходів впливу, встановлення справедливості, невтру-чання в особисте життя людини і в той же час охорони прав та свобод від різного роду пося­гань. Наявність необхідних умов, які є причи-ною існування якогось явища і є поясненнями для нього, прийнято називати підставами [5, с 266]. Етимологія визначає термін «підстава» як причину, достатній привід, який виправдо-вує що-небудь [6, с 506]. У юридичному ро-зумінні це визначається як правовий наслідок учинення проступку, покладання на особу обов'язку відповідати за порушення перед державою та її громадянами і понести за це всі передбачені законом санкції [7, с 81]. Інші автори вважають, що підстави - єдина умова притягнення особи до правової відповідаль­ності, а також зазначають, що закон виключає можливість притягнення до відповідальності за аналогією, тобто за ті дії (або бездіяль­ність), які безпосередньо не передбачені в за­коні як протиправні [8, с 279].

Існує три підстави, які визначають момент виникнення адміністративної відповідальності:

- юридична, тобто наявність у діях особи юридичного складу правопорушення - суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони;

- фактична, тобто вчинення особою особ-ливого виду правопорушення - адміністратив­ного;

- процесуальна, тобто наявність процесуаль-них норм, які забезпечують притягнення вин-ної особи до адміністративної відповідальнос­ті [7, с 81-82].

Нормативною основою адміністративної відповідальності є всі нормативні акти, що у своїй системі становлять законодавство про адміністративні проступки.

Систему законодавства про адміністративні проступки за порушення правил дозвільної діяльності в сфері безпеки дорожнього руху в наш час утворюють КУпАП, закони України «Про дорожній рух», «Про автомобільні доро-ги», «Про транспорт», «Про рекламу», «Про благоустрій населених пунктів», «Про дозвільну

систему в сфері господарської діяльності» та підзаконні нормативно-правові акти.

Основним нормативним актом, який вста-новлює відповідальність за правопорушення в зазначеній сфері, є КУпАП. У ньому закріп-лено основні завдання, принципи, підстави притягнення до адміністративної відповідаль­ності, систему органів, уповноважених роз­глядати справи про адміністративні проступ­ки, порядок накладення і виконання адмініст-ративних стягнень.

У жовтні 2008 р. Президентом України був підписаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Цим законом були внесені зміни до КУпАП, а саме включено нову статтю про відповідаль­ність за порушення правил перевезення паса-жирів. Уперше за перевезення в маршрутному таксі понад максимальну кількість пасажирів, яка передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, за порушення правил зупинки, за перевезення пасажирів на автобу-сному маршруті відстанню п'ятсот кілометрів одним водієм, за перевезення в міжміських і міжнародних транспортних засобах пасажи-рів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, були збільшені штрафні санкції.

Крім того, статті 122, 122-2 і 122-4 КУпАП доповнено новими санкціями. Так, переви-щення встановлених обмежень швидкості ру-ху, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону й зустрічного роз'їзду, розташування транспортного засобу на проїжджій частині, користування водіями під час руху автомобіля засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, які дозволяють вести розмови без допомоги рук, ненадання переваги пішо­ходам, невиконання вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення місця ДТП може стати причиною позбавлення права керувати транспортним засобом (залеж-но від виду порушення) до одного року або до призначення громадських робіт і адміністра-тивного арешту.

До ст. 130 КУпАП про керування транспорт-ними засобами водіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів включені нові адміністративні стягнення. Зокрема, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також передача керування транспортними засобами

особі в нетверезому стані, так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння, може потягнути за собою накладання штрафу від 150 до 200 неоподаткованих мінімумів дохо­дів громадян; позбавлення права керування від одного до двох років; громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин; ад-міністративний арешт на строк від семи до десяти діб. Повторне вчинення протягом року будь-якого з цих порушень може позбавити водія не лише права керувати транспортним засобом на строк від двох до трьох років, але й призвести до втрати автомобіля. А якщо во-дій двічі протягом року зазнавав адміністра-тивного стягнення за керування в стані сп'яніння, то його позбавлять права керуван-ня транспортним засобом до десяти років з оплатним вилученням транспортного засобу. Порушнику не рекомендовано вживати спирт-ні напої й наркотики до проведення медично-го огляду для встановлення ступеня сп'я-ніння, бо це може потягти за собою позбав­ленням права до трьох років або адміністра-тивним арештом строком від десяти до п'ятнадцяти діб.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення (проступку). Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає адміністративне правопору-шення (проступок) як протиправну, винн, (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений по-рядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративні порушення правил дозвіль­ної діяльності у сфері безпеки дорожнього руху характеризуються рядом ознак, з ураху-ванням яких зазначені порушення визначимо як протиправне, винне діяння (бездіяльність), яке завдає значної шкоди безпеці дорожнього руху і за яке законодавством передбачено особливий вид державного примусу – адміні­стративну відповідальність.

Усі вищерозглянуті ознаки характеризують адміністративний проступок як фактичну під-ставу адміністративної відповідальності за порушення правил дозвільної діяльності у сфері безпеки дорожнього руху. Однак, крім фактичної підстави адміністративної відпові­дальності, є ще підстава юридична, роль якої відіграє склад адміністративного проступку і яка становить собою встановлену нормами ад­міністративного права сукупність об'єктивних

і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння визнається адміністративним проступком.

Виділяють ознаки, які входять до складу, і ті, що не входять до нього (обставини, які пом'якшують, обтяжують, виключають відпо­відальність, учинення проступку військово-службовцями, неповнолітніми тощо).

Елементи складу адміністративного право-порушення загалом вивчалися вченими-адмі-ністративістами, а саме: Ю. П. Битяком, Г. Г. За-барним, В. В. Зуй, В. К. Колпаковим, В. К. Шка-рупою. Тому, не вдаючись до глибокого тео­ретичного аналізу, визначимо склад адмініст-ративного проступку.

Суб'єктом адміністративного правопору-шення визнається фізична особа, яка досягла на момент учинення правопорушення віку, з якого настає адміністративна відповідаль­ність. По-перше, суб'єктом може бути фізич-на особа, людина. По-друге, не просто фізич-на особа, а саме осудна, тобто така, яка при вчиненні адміністративного правопорушення добре усвідомлює свої дії і може свідомо ке­рувати ними. По-третє, особа має досягти 16-річного віку.

Проект Кодексу про адміністративні про­ступки враховує сучасні ринкові відносини та тенденції суспільного розвитку, передбачає та розширює перелік суб'єктів адміністративно­го п–оступку й відносить до них: фізичних осіб громадян України; іноземців та осіб без громадянства; посадових осіб; фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності (суб'єк-тів господарювання); юридичних осіб; об'єднання громадян.

Суб'єктом адміністративного проступку, який полягає в порушенні правил надання до-кументів дозвільного характеру, може бути тільки посадова особа. посадові особи підля-гають адміністративній відповідальності не стільки за порушення певних правил власни-ми діями, скільки за нерозпорядливість, неза-безпечення виконання цих правил іншими особами, зокрема підлеглими. у зв'язку з цим у літературі пропонувалося внести зміни до законодавства, виключивши адміністративну відповідальність посадових осіб у випадку прямого наказу (розпорядження) безпосеред-нього або вищестоящого керівника без ознак суперечності закону, якщо посадовою особою було вжито всіх можливих заходів до недопу-щення порушення встановлених правил [9, с 133], хоча в таких випадках можна говорити про відсутність вини посадової особи. Аміні-стративне правопорушення, вчинене посадовою

особою, одночасно є й дисциплінарним про­ступком, оскільки при цьому порушуються правила, забезпечення виконання яких нале-жить до її службових обов'язків. наявність ідеальної сукупності в цьому випадку визна-ється більшістю вчених-адміністративістів.

Спроба запропонувати визначити юридич-ну особу суб'єктом адміністративного право­порушення у сфері дозвільної діяльності є, на нашу думку, правильним. Ми згодні із дум-кою Н. Вариводи, яка наголошує на тому, що «адміністративна відповідальність юридичних осіб мала за мету протистояти певним право­порушенням, захищати законні права та інте-реси громадян, держави, інших юридичних осіб…» [10, с 340], тому важливим, на її дум-ку, все ж є визначення напрямів приведення в систему, удосконалення і впорядкування за-конодавства, присвяченого адміністративній відповідальності юридичних осіб.

До об'єктивних ознак належать ті, що ха-рактеризують об'єкт адміністративного про­ступку, під яким сьогодні прийнято вважати суспільні відносини, що регулюються норма-ми різних галузей права й охороняються захо-дами адміністративної відповідальності.

Видовим об'єктом правопорушень у сфері дозвільної діяльності є суспільні відносини, які виникають у процесі обігу об'єктів дозвільної системи у широкому розумінні й охороняються нормами адміністративного права. Крім цього, зазначені правопорушення посягають на гро-мадську безпеку, оскільки неналежне викорис-тання об'єкта підвищеної небезпеки (транспо-ртного засобу) може завдати шкоди життю, здоров'ю громадян, а також майну. Безпосеред-нім об'єктом є ті конкретні суспільні відноси­ни, які поставлені під охорону закону і яким заподіюється безпосередня шкода.

Більшість адміністративних проступків у сфері дозвільної діяльності можуть бути вчи-

неними як шляхом дії, так і бездіяльності. де-які з них можуть бути вчинені тільки шляхом дії (управління автотранспортним засобом без відповідних документів - стаття 126 КУпАП), інші - тільки шляхом бездіяльності (невимк-нення світлових та звукових пристроїв -122-5 КУпАП).

Вина як основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони складу проступку вияв-ляється у двох формах - умислі та необереж-ності. Загальне визначення ці форми знайшли в статтях 10 та 11 КУпАП.

Суб'єктивна сторона адміністративного проступку за порушення правил дозвільної діяльності у сфері безпеки дорожнього руху характеризується внутрішнім психічним став-ленням осудного дієздатного суб'єкта до вчи­неного ним адміністративного правопору-шення. Слід зазначити, що ставлення особи, яка порушує норми адміністративного зако­нодавства, до різноманітних наслідків своєї протиправної поведінки, не є обов'язковими ознаками цих складів правопорушень.

З огляду на вищенаведене, можна зазначи-ти, що об'єктивне існування суспільно шкід­ливих діянь у сфері безпеки дорожнього руху при порушенні правил дозвільної діяльності є достатньою підставою для запровадження ад­міністративної відповідальності за їх учинен-ня. Підстава адміністративної відповідальнос­ті розглядається як право держави на застосу-вання до людини примусових заходів. Фактич­ною підставою притягнення до адміністрати-вної відповідальності є вчинення особою осо­бливого виду порушення - адміністративного, а підставою юридичною є наявність складу адміністративного проступку, яка становить собою встановлену нормами адміністративно-го права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння визнається адміністративним проступком.

Література

1. Прес-служба Департаменту ДАІ МВС України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://-

2. Про практику застосування та стан виконання Закону України «Про внесення змін до деяких зако-нодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорож-нього руху» : комітет. слухання [Електроннийресурс]. -Режим доступу: http:// komzakonpr.rada.gov.ua.

3. Овсянко Д. М. Административное право : учеб. пособ. для юрид. фак. и ин-тов / Д. М. Овсянко. -М. : Юристь, 1996. - 304 с

4. Сущенко В. М. Поняття адміністративної відповідальності / В. М. Сущенко // Проблеми системати-зації законодавства України про адміністративні правопорушення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Сімферополь, 7-8 грудня 2006 p.). - Сімф., 2006. – С. 51–57.

5. Философский словарь / [под ред. И. Т. Фролова]. - [4-е изд.]. - М. : Политиздат, 1981. - 445 с.

6. Словник української мови : в 11 т. Т. 6 / [ред. кол. I. К. Білодідтаін.]. -К, 1976. - 709 с.

7. Адміністративне право України : навч. посіб. / [за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської]. - К. : Істина, 2007. – 540 с.

8. Краткий юридический словарь-справочник для населения / [под ред. Р. Г. Глебова, М. А. Краснова]. -М., 1962. - 607 с.

9. Забалуева М. Ф. Административная ответственность должностных лиц аппарата государственного управления : дис. … канд. юрид. наук/М. Ф. Забалуева. -М, 1987. - 183 с.

10. Варивода Н. В. П.облеми адміністративної відповідальності юридичних осіб / Н. В. Варивода // Держава і право : зб. наук праць. - Вип. 29. - 2005. - С 336-340. - (Юридичні і політичні науки).

Надійшла до редколегії 17.11.2009 Анотації

Розглянуто адміністративну відповідальність за порушення правил дозвільної системи у сфері безпеки дорожнього руху. Визначено підстави та склад правопорушень; визначено напрямки удосконалення чин-ного законодавства в зазначеній сфері.

Рассмотрена административная ответственность за нарушения правил разрешительной деятельности в сфере безопасности дорожного движения. Определены основания и состав правонарушений; определены направления усовершенствования действующего законодательства в указанной сфере.

Administrative liability for breaking rules of licensing activity in the sphere of traffic safety is researched. Grounds and corpus delicti, directions of legislation in force improvement in the mentioned sphere are deter­mined.

< Попередня   Наступна >