Радник

---

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ДІЛЬНИЧНОГО ІНСПЕК­ТОРА МІЛІЦІЇ З ІНШИМИ СЛУЖБАМИ МІЛІЦІЇ І ГРОМАДСЬКІСТЮ

КоропатоеО.М.

Активізація ролі населення у вирішенні актуальних питань управління соціальними процесами в Україні, налагодження його тісної співпраці з органами держа­вної влади та місцевого самоврядування є важливий напрям утвердження демократичних і правових засад, проголошених Конституцією України [1, 113].

Для успішного формування й розвитку партнерсь­ких відносин між населенням і міліцією необхідні ство­рення відповідних правових і соціально-психологічних умов, а також певні зміни у громадській думці щодо місця й ролі міліції в суспільстві. Уявляється, це потре­бує зусиль у використанні всіх наявних можливостей як із боку державних і місцевих органів влади, міліції, так і з боку громадськості, вивчення позитивного досвіду роботи правоохоронних органів зарубіжних країн.

Сучасну українську міліцію (також дільничних інспе­кторів міліції) часто звинувачують у застарілих формах і методах роботи, небажанні захистити пересічного гро­мадянина, прийти на допомогу своєчасно та ін. Дійсно, ми маємо визнати, що ці проблеми ще мають місце в діяльності української міліції. Щоб їх позбутися, треба, перш за все, реформувати систему управління ОВС, що на сьогодні має дуже багато недоліків.

Аналізуючи законодавство

України в галузі взаємодії дільничного інспектора міліції з іншими підрозділами та службами ОВС і громадськістю привертає увагу, що деякі нормативні акти мають бути доповнені або змі­нені. У пункті 4.2.5 наказу МВС України № 1212 "Про затвердження Положення про службу дільничних інспе­кторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України" [2] вказується, що дільничний інспектор міліції (надалі - ДІМ) забезпечує в установленому порядку вза­ємодію з іншими підрозділами МВС, але не вказується порядок підпорядкування та форми цієї взаємодії, про що пропонуємо внести відповідні доповнення у цього пункту. Розглядаючи процес взаємодії ДІМ з працівни­ками ДАІ, привертає увагу той факт, що згідно з п. 21 ст. 11 Закону України "Про міліцію" [3] вказано, що ДІМ (як працівник міліції) має право самостійно "організовува­ти за необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користу­вання транспортними засобами", що суперечить ст. 52 Закону України "Про дорожній рух", що надає таке право тільки працівникам ДАІ. У зв'язку з чим пропонуємо вне­сти ДІМ до переліку суб'єктів, які здійснюють контроль за безпекою дорожнього руху, або вказати випадки, коли можливо ці заходи здійснювати.

Пункт 4.7 наказу "Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загально кримінальної спрямованості" № 458 [4] передбачає: "надання допомоги працівникам карного розшуку в розкритті особливо тяжких, тяжких злочинів і злочинів середньої тяжкості, учинених на те­риторії адміністративних дільниць, що ними обслугову­ються", - це передбачає підпорядкування працівника ДІМ працівнику карного розшуку, що, на нашу думку, треба змінити у зв'язку з більшою інформованістю ДІМ про су­б'єкти та об'єкти на території обслуговування дільниці.

Наказ МВС України від 25.07.2005 № 595 "Про затвер­дження Положення про громадського помічника діль­ничного інспектора міліції в сільській місцевості", у п. 1.3 якого йдеться, що "Громадськими помічниками діль­ничних інспекторів міліції в сільській місцевості можуть бути запропоновані на сходах громадян лише члени гро­мадських формувань з охорони громадського порядку, які позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, здатні за своїми діловими і мора­льними якостями виконувати поставлені перед ними за­вдання, виявили бажання до співпраці з органами внут­рішніх справ та рекомендовані загальними зборами гро­мадських формувань". Порівнюючи права та обов'язки позаштатних ДІМ та громадських помічників ДІМ у сільсь­кій місцевості, зауважимо, що повноваження громадсь­кого помічника ДІМ у сільській місцевості ширші ніж по­заштатних ДІМ. Громадські помічники ДІМ у сільській мі­сцевості мають право складати протоколи про адмініст­ративні правопорушення та застосовувати заходи фізич­ного впливу і спеціальні засоби відповідно до ст. 14 За­кону України "Про участь громадян в охороні громадсь­кого порядку і державного кордону" [5], що щорічно спричиняє зменшення кількості позаштатних ДІМ.

Наведене підкреслює необхідність створення інсти­туту громадських помічників ДІМ у містах, скасувавши при цьому інститут позаштатних співробітників ДІМ та надати громадським помічникам право складати мате­ріали про вчинення адміністративних проступків, про що внести зміни до ст. 255 Кодексу України про адміні­стративні правопорушення, та право застосовувати за­ходи фізичного впливу та спеціальні засоби.

З метою профілактики злочинності можна було б за­провадити регулярний випуск інформаційних матеріалів із запобігання віктимній поведінці громадян (пам'ятки, телепередачі, поради працівників міліції у місцевій пресі тощо), що можуть бути використані громадськими об'єд­наннями, дільничними інспекторами міліції для вирішення відповідних завдань. Для громадян, які бажають активно опановувати знання з безпечної поведінки з надбанням певних практичних навичок, силами служби ДІМ, центрів практичної психології ГУМВС (УМВС) областей спільно з представниками зацікавлених громадських об'єднань ор­ганізовувати і проводити заняття, тренінги з безконфлік­тної поведінки, спрямовані на розвиток їх упевненості у силі закону, власні сили, уміння протистояти злочинним проявам, а також збереження честі і гідності.

Однією з проблем, виявлених у процесі дослідження, є проблема забезпечення позитивної мотивації громадян, які беруть активну участь у заходах з охорони громадсь­кого порядку. Місцевим державним адміністраціям спіль­но з керівниками підприємств, організацій, установ на це слід звернути увагу і вирішувати питання матеріального стимулювання найбільш активних членів громадських фо­рмувань. Працівникам місцевих державних адміністрацій спільно з представниками ДІМ необхідно запровадити регулярне проведення занять для членів громадських фо­рмувань з метою навчання їх сучасним формам і методам роботи з охорони громадського порядку і профілактики злочинів на відповідній території.

Привертає увагу й те, що 75 % населення володіють інформацію про місце розташування дільничного пунк­ту міліції, що говорить про позитивний вплив викорис­тання операції "Візит", що проводиться на території Одеської та Вінницької областей.

Для формування в населення позитивного ставлення до проблем охорони громадського порядку, профілакти­ки злочинів, а також залучення до активної співпраці з пред­ставниками служби ДІМ, формування в громадській думці позитивного іміджу працівника міліції вважається за доці­льне керівництву міністерства внутрішніх справ, керівни­кам місцевих ОВС спільно з відповідними органами держа­вної влади, представниками громадськості провести інфо­рмаційно-роз'яснювальну роботу з представниками засобів масової інформації, з проханням виваженого, об'єктив­ного висвітлення проблем, що стосуються правоохорон­ної сфери, звернувши увагу на негативні наслідки для сус­пільства іншого - тенденційного підходу до цього питання.

І ще один комплекс проблем, що потребує свого вирішення, - це проблеми формування і збереження моральних цінностей у суспільстві. Тут багато залежить від громадянської позиції, що займають керівники і авто­ри телевізійних каналів, творчих колективів, журналіс­ти, письменники, які можуть з того чи іншого боку висві­тлювати гострі питання у правоохоронній сфері. Украй необхідне створення вітчизняних телевізійних передач, художніх фільмів, творів з виваженим висвітленням про­блем правоохоронної тематики з метою формування пра­восвідомості і правової культури населення, а також по­зитивної громадської думки про необхідність відновлен­ня і зміцнення партнерських стосунків із міліцією.

Ефективність діяльності ОВС значною мірою зале­жить від тісної співпраці їх працівників між собою та з різними колами громадськості. На жаль, показники со­ціологічних досліджень громадської думки вказують на те, що лише 60 % громадян України налаштовані на до­помогу в роботі міліції [6, 4]. Зважаючи на це, покра­щання взаємовідносин ОВС і громадськості є централь­ною ланкою у реформуванні правоохоронної системи, категоричним імперативом у побудові довірливої, кон­солідуючої взаємодії влади і суспільства на сучасному етапі розвитку держави [7, 85].

При визначенні основних ознак нової системи побу­дови стосунків ОВС з населенням у правоохоронній сфері слід звернути увагу на процес децентралізації міліції. Такий підхід виявляє необхідність поетапного внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, роз­роблення і прийняття Верховною Радою України Закону "Про органи внутрішніх справ" з передбаченням право­вих норм, які б регулювали процедуру виконання функ­цій взаємодіючих сторін, визначення і застосування чіт­кої системи форм взаємодії ДІМ з іншими службами та підрозділами міліції і з різними групами громадськості.

Сьогодні шляхами певної перебудови ОВС у бік по­кращання взаємодії в системі ОВС та з громадськістю є: оновлення соціального статусу ОВС; перехід від ексте­нсивного на інтенсивний шлях розвитку системи і дія­льності ОВС при взаємодії з громадськістю; посилення елементів соціальної спрямованості в роботі служб і підрозділів ОВС з урахуванням світового досвіду; ство­рення системи організаційно-правового забезпечення взаємодії ОВС з населенням і засобами масової інфор­мації; посилення громадського контролю за діяльністю міліції; удосконалення системи своєчасного інформу­вання громадськості з питань охорони і зміцнення пра­вопорядку у країні; активізація діяльності громадських формувань, надання їм юридичної допомоги і підтрим­ки; розроблення системи підготовки та перепідготовки кадрів для органів охорони правопорядку за новими вимогами; підвищення професійного і культурного рів­ня працівників міліції у спілкуванні з представниками влади, пересічними громадянами тощо; формування та збереження позитивного іміджу міліції.

Ця початкова діяльність з оптимізацїї співробітництва ДІМ з іншими службами та підрозділами міліції і насе­лення повинна спиратися на світову практику і врахову­вати історичні, культурні традиції та місцеві особливості тієї чи іншої країни. Розглянемо досвід роботи поліції США і Великобританії. У цих країнах проблема покращання взаємовідносин громадян і поліції визначена пріо­ритетним напрямком розвитку поліцейських департаме­нтів. Окрім цього, результати досліджень, здійснених ученими цих країн щодо участі населення у правоохо­ронній діяльності поліції, вказують на те, що майже по­ловина арештів стала можливою внаслідок сприяння гро­мадян у затриманні підозрюваних або наданні інформації, що привела до ідентифікації правопорушника. У свою чергу, 85 % арештів при ушкодженні власності є резуль­татом письмової роботи поліції по зв'язках із громадські­стю [9, 19]. Зазначимо, що в Україні, як свідчать статис­тичні дані, на сьогодні за допомогою громадськості роз­кривається практично кожний десятий злочин і затриму­ється кожний четвертий правопорушник [6, 11].

Таке порівняння переконливо доводить необхідність ретельного вивчення і використання наукових рекоме­ндацій і досвіду поліцейських органів зарубіжних кра­їн. У цій справі свою ефективність має зміцнення діло­вих контактів працівників ОВС України із закордонними колегами. У першу чергу, це стосується зв'язків із Між­народною поліцейською асоціацією, створеною у Ве­ликобританії [9, 20]. З метою постійного обміну досві­дом з охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю та для поліпшення такої діяльності Українською секці­єю МПА щорічно проводяться міжнародні конференції, спільні міжнародні оперативно-розшукові заходи тощо.

Поліцією Великобританії на сьогодні розроблено два критерії оцінки довіри населення до поліції. Перший кри­терій оцінки ґрунтується на дослідженні заяв і повідом­лень громадян, які безпосередньо звертаються до поліції по допомогу. Другий критерій пов'язаний з вивченням до­свіду постійних контактів глав поліцейських дільниць з різ­ними верствами населення не тільки з питань охорони гро­мадського порядку. Оскільки ці критерії оцінки кореспон­дуються зі специфічними обов'язками поліцейських, вони частково вказують на те, які засоби чи форми взаємодії необхідно обрати, щоб така взаємодія оцінювалась позити­вно і була ефективнішою. Окрім цього, результати оцінки використовуються для надання можливості главам поліцей­ських дільниць персонально відповідати за показники рів­ня злочинності і чисельності правопорушників у регіоні.

Однак взаємодія ДІМ з іншими підрозділами ОВС та громадськістю в Україні не повинна ґрунтуватися виклю­чно на використанні закордонного досвіду, оскільки він не в усьому відповідає нашій ментальності. Для його використання здебільшого потрібен диференційований підхід і системне прогнозування наслідків. Крім того, слід враховувати те, що оптимізація оцінки діяльності ОВС має за мету, перш за все, інформаційне забезпечення функ­цій організації і управління діяльністю відповідних під­розділів і апарату ОВС в цілому, також і стимулювання роботи кожного правоохоронця підрозділів [7, 88].

На підставі зазначеного можна стверджувати, що не­обхідність соціального підходу до змісту роботи ДІМ у ході покращання співпраці з іншими підрозділами міліції та населенням має певні перспективи [10]. Для ОВС ці перспективи пов'язані з можливістю: отримати тісні кон­такти між службами і підрозділами ОВС та з громадськіс­тю з метою поліпшення контролю за злочинністю і пра­вопорушниками [11, 210]; створити ефективну систему підбору кадрів; збільшити легітимність правоохоронної діяльності серед населення; оптимізувати співпрацю українських правоохоронців з поліцейськими інших кра­їн з метою участі в заходах, що проводяться Радою Євро­пи і ООН стосовно нових процесів глобалізації злочинності. Для суспільства перспективи полягають у наступ­ному: одержання якісних послуг з боку правоохоронних органів; більша відповідальність ОВС за свої дії; можли­вість брати участь у прийнятті рішень, пов'язаних з дія­льністю ОВС і їх структурних підрозділів [7, 88].

Отже, покращання взаємовідносин ДІМ з іншими слу­жбами та підрозділами ОВС і з громадськістю вже саме по собі є соціальною цінністю і необхідною умовою співпраці працівників ОВС та довіри громадян до влади взагалі [12]. Саме завдяки зміцненню і подальшому розвитку взаємоді'ї з населенням ОВС отримають соціальну прозорість, нау­кову обґрунтованість і народну підтримку своєї політики дій, оскільки вона відображатиме не міфічні "підгонки" під бажані рівні й "відсотки", а реальні досягнення у сфері охорони громадського порядку і боротьби зі злочинніс­тю. І це є не тільки ефективним засобом забезпечення законності й правопорядку, а й вагомою ознакою громад­ського життя української держави.

Література

1. Яловий О. Закон потребує доповнень // Право України. - 2004 р. - № 9. - С 113 - 114.

2. Про затвердження Положення про службу дільничнихінспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: НаказМВСУкраїни від 20.10.2003 р. № 1212 //Офі­ційний вісник України. - 2003, № 47, ст. 2451. від 05.12.

3. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4 (із змі­нами та доповненнями від 05.03.2006 p.).

4. Про затвердження Положення про основи орга­нізації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості: Наказ МВС України від 30.04.2004 р. № 458 //www.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0814-04.

5. Про участь громадян в охороні громадського по­рядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р. // Офіційний вісник України. - 2000. - № 30. - Ст. 1248.

6. Казанчук І.Д. Перспективи залучення населення до співробітництва з органами внутрішніх справ на су­часному етапі розвитку правоохоронної системи // Віс­ник ОІВС. - 2004. - № 3. - ч. 1. - С 85-90.

7. Ярмиш О.Н. Проблеми взаємовідносин між пра­воохоронними органами та населенням: вітчизняний та зарубіжний досвід // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - Вип. 8. - С 245-252.

8. Лішенко М. Поліцейські всіх країн, гуртуйтесь // Міліція України. - 2000. - № 4. - С 20-21.

9. Cain M. Indicators of Neighborhood Satisfaction with Police in New York City. - N.Y., 2002. - 112 p.

10.Клюев О.М. Інститут участі громадян у правоохо­ронній діяльності України // Вісник Національного Уні­верситету внутрішніх справ. - 2003. - №24., Ст. 128- 132.

11.Толстик В.А. Показатели оценки деятельности ор­ганов внутренних дел // Совершенствование деятель­ности органов внутренних дел в условиях судебно-пра­вовой реформы. - М.: ВСШ МВД СССР, 1990. - С. 210-211.

12.Про заходи щодо подальшого зміцнення право­порядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Прези­дента України від 18 лютого 2002 p. № 143 / 2002 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 8. - Ст. 331.

< Попередня   Наступна >