Головне меню
Головна Підручники Адміністративне право Адміністративне право України ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО КВАЛІФІКАЦІЇ СКЛАДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОСТУПКІВ У ГАЛУЗІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА СОКОЛОВСЬКА О.М., ад’юнкт (Київський національний університет внутрішніх справ)

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО КВАЛІФІКАЦІЇ СКЛАДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОСТУПКІВ У ГАЛУЗІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА СОКОЛОВСЬКА О.М., ад’юнкт (Київський національний університет внутрішніх справ)

Адміністративне право - Адміністративне право України

СОКОЛОВСЬКА О.М., ад’юнкт (Київський національний університет внутрішніх справ)

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО КВАЛІФІКАЦІЇ

СКЛАДІВ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОСТУПКІВ У ГАЛУЗІ

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Аналізуються теоретичні підходи щодо кваліфікації складів адміністративних проступків у галузі житлово-комунального господарства.

Ключові слова: адміністративний проступок, житлово-комунальне господарство,

Ознаки адміністративного проступку у галузі ЖКГ України характеризують фактичну підставу адміністративної відповідальності і складають її матеріальне поняття. Останнє конкретизується в законодавстві про адміністративні правопорушення, інших законах України, якими врегульовано зазначену галузь у формі конкретних складів проступку та в яких законами України передбачено необхідні і специфічні ознаки того чи іншого конкретного діяння.

kground: white;">Мета цієї статті – детальна характеристика видів складів адміністративних проступків у галузі житлово-комунального господарства.

Склад – це опис передбачуваного чи можливого діяння. Для такого опису використовуються лише юридично значущі ознаки, що характеризують діяння як правопорушення [1, с. 43].

Отже, склад адміністративного правопорушення – це сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративний проступок.

Склади проступків виконують важливу функцію, оскільки вони встановлюють юридичні підстави адміністративної відповідальності і передбачають можливість застосування заходів адміністративного впливу. Вони забезпечують однакове застосування закону, правильну кваліфікацію проступків, гарантують від необґрунтованого притягнення громадян до адміністративної відповідальності, обмежують відповідальність рамками скоєного у галузі ЖКГ [2, с. 18].

У ст. 247 КУпАП передбачено, що відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, при якій провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Велике теоретичне і практичне значення для розуміння змісту складів проступків у галузі ЖКХ має класифікація складів проступків. Саме класифікація дозволяє чітко визначити об’єкт кожного діяння, його місце в загальній системі відносин, що охороняються адміністративними санкціями, його цінність. Вона допомагає структурувати весь масив суспільних відносин у зазначеній галузі, що охороняються в адміністративному порядку, правильно кваліфікувати протиправні діяння, а також обирати оптимальний захід впливу на правопорушника.

Слід визначити, що класифікувати склади адміністративних проступків, у тому числі проступків у галузі ЖКГ України, можна за різними підставами.

Так, залежно від ступеня суспільної небезпеки адміністративного проступку, а також наявності в складі ознак, що обтяжують адміністративну відповідальність, розрізняють основні та кваліфікаційні склади.

Ступінь суспільної небезпеки однотипних проступків може бути різний. Саме тому в правових нормах зустрічаються декілька складів адміністративних проступків, що належать до одного типу діянь, але мають різний ступінь суспільної небезпеки. Більш високий ступінь небезпеки характеризується додатковими кваліфікуючими ознаками.

Тобто ознаки можуть бути основними, що мають місце в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, що доповнюють основні. Основні ознаки утворюють основний склад. А якщо основний склад доповнено кваліфікуючими ознаками, що призводить до застосування більш суворих стягнень, такий склад є кваліфікуючим [3, с. 231-232].

Наприклад, у ст.150 КУпАП («Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями») кваліфікуючою ознакою є відповідальність посадових осіб за порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання тощо. Разом із тим ст. 151 КУпАП («Самоправне зайняття жилого приміщення») містить загальні ознаки, що характеризують склад адміністрактивного проступку.

З іншого боку, Законом України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 р. (ст. 31) встановлена адміністративна відповідальність суб’єкта господарювання – юридичної особи за «неподання передбаченої законом інформації уповноваженим державним органом або подання завідомо недостовірної інформації» та «самовільне (несанкціоноване) від'єднання споживача від теплової мережі», де кваліфікуючими ознаками виступають юридична особа та «самовільне (несанкціоноване) від'єднання».

За характером заподіяної адміністративним проступком шкоди склади поділяються на матеріальні та формальні.

До матеріальних належать склади, в яких: а) міститься така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння. Наприклад, псування жилих будинків, жилих приміщень та їх обладнання (ст. 151 КУпАП), розкомплектування та пошкодження об’єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об’єктів (ст. 27 Закону України „Про електроенергетику”), самовільне від'єднання споживача від теплової мережі теплопостачальної організації (ст. 31 Закону України „Про теплопостачання”), самовільне переобладнання житлових будинків, квартир та використання їх не за призначенням (ст. 109 ЖК), забруднення, засмічення, виснаження джерел питного водопостачання (ст. 46 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”) тощо.

До формальних належать склади, в яких матеріальні наслідки адміністративного проступку як обов’язковий елемент складу не передбачені.

У залежності від суб’єкта адміністративного проступку розрізняють особисті, спеціальні та змішані склади. До особистих належать склади, де суб’єктом адміністративного проступку є осудна особа, що досягла 16 років [4, с. 56-57].

Наприклад, особистим є склад проступку, що передбачений у ст. 99 КУпАП, оскільки суб’єктом порушення затверджених Кабінетом Міністрів України Правил охорони електричних мереж, що спричинило або могло спричинити перерву в забезпеченні споживачів електричною енергією, пошкодження електричних мереж або заподіяння іншої шкоди, є осудна особа, яка досягла 16 років.

До адміністративних проступків зі спеціальним складом належать склади, де як обов’язковий елемент указані ознаки спеціального суб’єкта, і тільки він може бути притягнутий до відповідальності за скоєння даного адміністративного проступку. Так, посадова особа чинить адміністративне правопорушення, якщо до встановленого терміну не забезпечує заселення житлового приміщення (ст.149 КУпАП) [4, с. 56-57].

У залежності від внутрішньої структури розрізняють однозначні та альтернативні склади. Однозначні склади окреслюють ознаки одного діяння в межах однієї статті нормативного акта (наприклад, самоправне заняття житлового приміщення у будинках державного або громадського житлового фонду (ст. 151 КУпАП)).

Альтернативні склади описують декілька дій у межах однієї статті нормативного акта (зокрема, ст. 150 КУпАП, що містить норму стосовно порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями) [1, с. 47]. Зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями, яке може призвести чи призвело до санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень.

Тобто у таких складах перераховані декілька дій у межах однієї статті. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох (або навіть всіх).

Залежно від конструкції розрізняють описові та бланкетні (відсильні) склади адміністративних проступків. Описові склади повністю розкривають зміст та сутність діяння, визнаного адміністративним проступком [1, с. 48]. Так, у ст.149, 150, 151 КУпАП розкрито повністю суть діяння, а саме зазначено, що адміністративним проступком є невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі ЖКГ.

Бланкетні склади адміністративних проступків вказують на необхідність звернення до відповідних нормативних актів, які встановлюють ознаки проступків.

Так, Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р. (ст. 27) встановлена адміністративна відповідальність за «порушення правил охорони електричних мереж» та «порушення правил користування енергією». Ця норма для своєї реалізації потребує звернення до нормативних актів, якими затверджено «Правила охорони електричних мереж».

Крім зазначених, в основу класифікації складів адміністративних правопорушень мо-жуть бути покладені й інші критерії. За такою ознакою суб’єктивної сторони, як форма вини, поступки можна поділити, наприклад, на навмисні та необережні, а за ознакою мотиву поведінки – на корисливі та некорисливі тощо.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що склади адміністративних проступків у галузі ЖКГ України мають такі самі підсистеми та елементи і класифікуються за такими самими підставами, що й адміністративні проступки в інших галузях та сферах.

Список використаної літератури:

1. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): Навч. посіб. – К., 2008.

2. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб. / За ред. доц. А.Т. Комзю-ка. – Х., 1998.

3. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К., 2003.

4. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. – Х., 2006.

< Попередня   Наступна >