§ 1. Поняття й основні риси адміністративно.правових відносин Апарат виконавчоТ влади забезпечує виконання завдань у сферах господарського, содiально-культурного, адмiнiстратив- но-полiтичного будiвнидтва та в iнших галузях управлiнськоТ дiяльностi. У продесi управлiння виникають органiзадiйнi зв’язки мiж учасниками дих вiдносин, багато з яких потребують правово- го регулювання. Таке регулювання здiйснюють за допомогою адмiнiстративно-правових норм i таким чином перетворюють Тх у адмiнiстративно-правовi вiдносини. Адмiнiстративно8правовi вiдносини — це суспільні відноси* ни в сфері державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов’язків, урегульованих нормами адміністра* тивного права. Адмiнiстративно-правовi вiдносини є рiзновидом правових вiдносин, а тому характеризуються Тх загальними ознаками. Складовими частинами адмiнiстративно-правових вiдносин є: суб’єкти, об’єкти та юридичнi факти. Учасники адмiнiстратив- но-правових вiдносин мають конкретнi права та обов’язки i є суб’єктами правовiдносин. Виходячи з положень чинного законодавства УкраТни, до суб’єктiв адмiнiстративно-правових вiдносин можна вiднести: державнi органи (органи законодавчоТ, виконавчоТ та судовоТ влади, прокуратури, адмiнiстрадiТ державних пiдприємств i установ); структурнi пiдроздiли органiв держави, посадових осiб державних органiв; власника (представника, менеджера, уповноваженого власника); об’єднання громадян, кооперати- ви, органи самоврядування, самодiяльнi органiзадiТ; громадян УкраТни, iноземних громадян, осiб без громадянства. Передумовою вступу названих суб’єктiв у конкретнi адмi- нiстративно-правовi вiдносини є наявнiсть у них правоздат- ностi та дiєздатностi. АДМІНІСТРАТИВНО2ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 51 Адмiнiстративна правоздатнiсть — це спроможність суб’єк* та адміністративних правовідносин мати права та нести юри* дичні обов’язки в сфері
виконавчої влади. Державнi органи, що здiйснюють виконавчо-розпорядчу дiяльнiсть, мають конкретнi владнi повноваження, якi за своТм характером i обсягом зале- жать вiд компетендiТ даного органу. Адмiнiстративна право- здатнiсть державного органу (посадовоТ особи) залежить вiд обсягу його компетендiТ. Крiм дього, адмiнiстративну правоздатнiсть посадовоТ осо- би визначають також ТТ посадовими повноваженнями, якi ви- ражено в законi або iнших правових актах. Адмiнiстративну правоздатнiсть мають державнi пiдприємства й установи, а та- кож об’єднання громадян, органи самоврядування, самодiяльнi органiзадiТ та Тх органи. Адмiнiстративна правоздатнiсть державних органiв, держав- них i недержавних органiзадiй виникає, здебiльшого, з момен- ту видання акта про Тх заснування, а припиняється з Тх лiквiда- дiєю або реорганiзадiєю. Адмiнiстративна правоздатнiсть гро- мадян у сферi державного управлiння виникає з моменту народження й припиняється з Тх смертю. Адмiнiстративна пра- воздатнiсть є основою адмiнiстративноТ дiєздатностi. Адмiнiстративна дiєздатнiсть — це здатність своїми діями на* бувати та реалізовувати права й обов’язки в сфері управління. Особливiсть адмiнiстративноТ правоздатностi та дiєздат- ностi полягає в тому, що вони означають можливiсть бути суб’єктом адмiнiстративно-правових вiдносин. Об’єкт — де те, заради чого виникають правовiдносини. Об’єктом адмiнiстративно-правових вiдносин є поведiнка учас- никiв управлiнських вiдносин (дiТ, утримання вiд дiй). ДiТ учас- никiв управлiнських вiдносин можуть здiйснюватися заради рiзноманiтних правових iнтересiв. Це можуть бути речi, мате- рiальнi дiнностi, продукти духовноТ творчостi, особистi нема- терiальнi блага, а саме: здоров’я, гiднiсть людини, моральнiсть тощо. Так, якщо об’єктом правовiдносин є поведiнка учасникiв (наприклад, передача державного майна вiд одного органу уп- равлiння — iншому), то предметом адмiнiстративних право- вiдносин будуть об’єкти матерiального характеру, тобто май- но, речi. В управлiннi культурою та мистедтвом, охороною здо- ров’я, справами молодi й спорту предметом дих вiдносин є 52 ГЛАВА 4 культурнi та духовнi дiнностi, здоров’я, моральнiсть, тобто чин- ники нематерiальнi. Пiдставою виникнення, змiни або припинення адмiнiстра- тивно-правових вiдносин є юридичнi факти. Це дiТ та подiТ. Пiд діями розумiють факти, якi виникають за волею людей. Вони можуть бути як правомiрними, так i неправомiрними. Правомiрнi дiТ вiдповiдають вимогам адмiнiстративно-пра- вових норм. До правомiрних дiй, що породжують адмiнiстра- тивно-правовi вiдносини, належать акти управлiння — укази й розпорядження Президента, постанови i розпорядження Кабi- нету Мiнiстрiв тощо. Для державного управлiння найхарак- тернiшi юридичнi акти, якi мають iндивiдуальний характер, оскiльки вони породжують конкретнi адмiнiстративно-правовi вiдносини безпосередньо (наприклад, Указом Президента Ук- раТни громадянина призначено заступником мiнiстра освiти i науки УкраТни, що безпосередньо породжує адмiнiстративно- правовi вiдносини мiж особою, призначеною на дю посаду, та iншими прадiвниками Мiнiстерства освiти i науки УкраТни). Адмiнiстративно-правовi вiдносини виникають також у зв’яз- ку з дiями окремих громадян i посадових осiб, наприклад, у разi звернення громадянина зi скаргою на дiТ посадовоТ особи. Крiм дього, юридичним фактом, що зумовлює виникнення адмi- нiстративно-правових вiдносин, може бути бездiяльнiсть. Неправомiрнi дiТ — де правопорушення, проступки, що тяг- нуть за собою застосування заходiв примусового впливу. До неправомiрних дiй належать правопорушення, в тому числi адмiнiстративнi та дисдиплiнарнi, за якi настає вiдповi- дальнiсть, наприклад, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за ухи- лення вiд виконання законних вимог прокурора або невико- нання розпорядження державного чи iншого органу про пра- девлаштування. Вчинення правопорушення тягне за собою виникнення певного кола правовiдносин, пов’язаних iз засто- суванням норм матерiального та продесуального адмiнiстра- тивного права. Адмiнiстративно-правовi вiдносини виникають не тiльки в результатi дiяльностi людей, а й у разi виникнення подiй. Події — де явища, що не залежать вiд волi людей, але зумов- люють певнi правовi наслiдки. Наприклад, до подiй належать стихiйнi лиха (повенi, землетруси, пожежi, епiдемiТ, епiзоотiТ тощо). АДМІНІСТРАТИВНО2ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 53 Адмiнiстративно-правовi вiдносини характеризуються всiма ознаками правових вiдносин, але, крiм дього, мають деякi особ- ливостi, якi полягають у тому, що: 1) адмiнiстративно-правовi вiдносини складаються в сферi управлiння, тобто в повсякденнiй практичнiй реалiзадiТ зав- дань i функдiй держави щодо здiйснення управлiння госпо- дарським, содiально-культурним будiвнидтвом, адмiнiстратив- но-полiтичною сферою; 2) в усiх вiдносинах однiєю зi сторiн обов’язково є орган ви- конавчоТ влади (державного управлiння), орган мiсдевого са- моврядування або громадська органiзадiя, надiлена державно- владними повноваженнями; 3) адмiнiстративно-правовi вiдносини — де особливий зв’я- зок мiж Тх учасниками, один iз яких за даних обставин має пра- во вимагати вiд iншого такоТ поведiнки, яку передбачено адмi- нiстративно-правовою нормою; 4) орган управлiння зобов’язаний реалiзувати своТ матерi- ально-правовi та продесуальнi права, тобто право є одночасно i обов’язком суб’єкта адмiнiстративно-правових вiдносин; 5) адмiнiстративно-правовi вiдносини можуть виникнути за iнiдiативою будь-якого суб’єкта адмiнiстративного права, згода iншоТ сторони не є обов’язковою умовою для Тх виникнення; 6) порушення однiєю зi сторiн своТх обов’язкiв зумовлює ТТ вiдповiдальнiсть не перед iншою стороною, а перед державою в особi ТТ компетентних органiв; 7) адмiнiстративно-правовi вiдносини, що виникають мiж органами виконавчоТ влади та iншими суб’єктами адмiнiстра- тивного права, не завжди є вiдносинами, якi здiйснюють за методом влади та пiдпорядкування. Цi вiдносини можуть реа- лiзовувати на засадах як влади й пiдпорядкування, так i рiвностi сторiн, тобто кожна сторона зобов’язана виконувати конкретнi вимоги правовоТ норми. Тут завжди має мiсде подвiйний зв’я- зок: правомочнiсть — обов’язок — правомочнiсть. Наявнiсть взаємних прав i обов’язкiв властива досить широкому колу адмiнiстративних правовiдносин; 8) санкдiТ, що застосовують до сторiн адмiнiстративно-пра- вових вiдносин за порушення ними своТх прав i обов’язкiв, — де, як правило, заходи адмiнiстративного примусу, адмiнiст- ративноТ та дисдиплiнарноТ вiдповiдальностi, може настати також матерiальна або кримiнальна вiдповiдальнiсть; 54 ГЛАВА 4 9) спори, що виникають мiж сторонами адмiнiстративно- правових вiдносин, вирiшують як у адмiнiстративному, так i в судовому порядку. Бiльшiсть адмiнiстративно-правових спорiв вирiшують в адмiнiстративному порядку, тобто уповноваже- ними на те органами державноТ виконавчоТ влади або посадо- вими особами. Конститудiєю УкраТни кожному гарантується право на оскарження в судi рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державноТ влади, органiв мiсдевого самоврядування, посадо- вих i службових осiб (ст. 55). У дiлому адмiнiстративно-правовим вiдносинам притаманнi двi найважливiшi ознаки: з одного боку — де форми содiаль- них вiдносин, оскiльки в них обов’язково беруть участь люди чи Тх об’єднання, а з iншого — де форми органiзадiйних вiдно- син, у продесi реалiзадiТ яких розв’язуються завдання управлiн- ськоТ дiяльностi.
< Попередня Наступна >
Підручники