Радник

---

§ 1. Поняття, особливості та види адміністративно.правових  норм

Адмiнiстративно8правовi норми — встановлені, ратифіковані або санкціоновані державою, забезпечені при необхідності її при* мусовою силою, загальнообов’язкові, формально визначені прави* ла поведінки, які надають учасникам суспільних відносин, що скла* дають предмет адміністративного права, юридичні права й по* кладають на них юридичні обов’язки. Цим нормам властивi риси, притаманнi  нормам  iнших галузей  права. Так, Тх встановлює, ратифiкує  чи санкдiонує  держава; вони визначають  i закрiплю- ють права та обов’язки суб’єктiв права; є загальнообов’язкови- ми й формально  визначеними  правилами  поведiнки;  можуть бути забезпеченi примусовою силою держави; закрiплюються  в актах, якi видають компетентнi  державнi органи.

Разом  з тим, адмiнiстративно-правовi   норми характеризу- ються  певними  особливостями,   якi дозволяють  вирiзнити  Тх серед норм iнших галузей права.

По-перше, предмет Тх регулювання  — суспiльнi вiдносини, пов’язанi з функдiонуванням   органiв виконавчоТ влади, мiсде- вого самоврядування,   iнших  суб’єктiв, уповноважених   на

здiйснення функдiй публiчного управлiння.  Причому зазначенi вiдносини  потребують такоТ регламентадiТ, яка, з одного боку, забезпечить  ефективнiсть  дiяльностi  суб’єктiв управлiння,  а з

iншого — створить умови для реалiзадiТ об’єктами управлiння своТх прав i надасть можливостi останнiм про

тистояти  зловжи- ванням з боку владних структур.

По-друге,  в адмiнiстративно-правових   нормах вiдбиваєть- ся метод адмiнiстративного  права, тому в бiльшостi  випадкiв такi норми  мають iмперативний  характер.  Вони визначають,

якi дiТ можуть вчиняти учасники регламентованих  ними вiдно- син (мiстять  дозволи),  вiд яких слiд утриматися  (встановлю- ють заборони),  якi  вчиняти  необхiдно  (фiксують  приписи). Правила  поведiнки,  встановленi  адмiнiстративно-правовими

АДМІНІСТРАТИВНО2ПРАВОВІ  НОРМИ                                                   43

нормами,  мають  виконувати  як  представники   влади,  так i пiдвладнi фiзичнi  та юридичнi особи. Адже невиконання  пра- вових приписiв  може зумовити  застосування  до будь-якоТ зi сторiн примусових  заходiв з боку держави.

По-третє, адмiнiстративно-правовi   норми нерiдко встановлю- ють у продесi  реалiзадiТ виконавчоТ влади  й безпосередньо  ТТ суб’єкти. Наявнiсть  наведеноТ риси обумовлено  тим, що вико- навчу владу здiйснюють з метою втiлення в життя нормативних положень, зафiксованих, насамперед, у КонститудiТ i законах Ук- раТни. Органи, що представляють  зазначену  гiлку влади, впов- новажено приймати  акти, в яких деталiзуються  й конкретизу- ються законодавчi положення, формулюються  загальнообов’яз- ковi правила  поведiнки,  придатнi  для регламентадiТ вiдносин, що складають предмет адмiнiстративного  права.

По-четверте, характер вiдносин, урегульованих  адмiнiстра- тивно-правовими  нормами, визначає Тх структуру.

Класична модель правовоТ норми передбачає обов’язкову на- явнiсть  трьох взаємопов’язаних  частин: гiпотези, диспозидiТ i

санкдiТ. Нагадаємо, що гiпотеза вказує на фактичнi умови, за яких дiє норма права. У диспозидiТ формулюється  саме правило пове-

дiнки. Санкдiя мiстить вказiвку на примусовi заходи, що пiдляга-

ють застосуванню в разi порушення встановленого  правила.

Бiльшiсть  адмiнiстративно-правових   норм фiксують права й обов’язки, форми та методи дiяльностi владних суб’єктiв ад-

мiнiстративного  права. Спедифiка  таких норм полягає в тому, що вони часто мiстять лише правило поведiнки — диспозидiю,

характерною  ознакою якоТ є iмперативнiсть.  Адже зафiксова-

не дiєю нормою правило не може бути змiнено за згодою сторiн.

Санкдiю адмiнiстративно-правовоТ норми не завжди виражено в змiстi того акта, що мiстить правило поведiнки. Крiм того, досить

часто правило, забезпечене  примусовою  силою держави, форму- люється в пiдзаконному  актi, а вiдповiдальнiсть  за його порушен-

ня завжди визначає закон. Наприклад,  Правила дорожнього руху

затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вiд 10 жовт- ня 2001 р.1, а вiдповiдальнiсть за Тх порушення встановлено Кодек-

сом УкраТни про адмiнiстративнi  правопорушення.

Адмiнiстративно-правовi  норми подiляють на види за рiзни- ми критерiями.

1 Див.: Офiдiйний  вiсник УкраТни. — 2001. — № 41. — Ст. 1852.

44                                                                                                              ГЛАВА 3

За змістом можна видiлити групи адмiнiстративно-правових

норм, що: 1) фiксують права й обов’язки громадян як суб’єктiв адмiнiстративного  права; 2) закрiплюють порядок утворення та

правове  становище  владних  суб’єктiв зазначеноТ галузi права;

3) встановлюють порядок проходження державноТ служби, права й обов’язки державних службовдiв; 4) визначають форми та ме-

тоди управлiнськоТ дiяльностi; 5) встановлюють способи i поря- док забезпечення  законностi  та дисдиплiни  в державному  уп-

равлiннi; 6) окреслюють адмiнiстративно-правовi   засади органi-

задiТ матерiального  виробнидтва,  содiально-культурного   й адмiнiстративно-полiтичного   будiвнидтва.

За цільовим призначенням  серед адмiнiстративно-правових

норм вирiзняють  регулятивнi,  якi фiксують права й обов’язки суб’єктiв адмiнiстративного  права, та охороннi, якi спрямова-

но на регламентадiю  примусових  заходiв, що застосовують  до

порушникiв  загальнообов’язкових  правил.

За методом впливу  на суб’єктів адміністративного  права

розрiзняють:  зобов’язуючi (встановлюють  обов’язок здiйсни-

ти позитивнi дiТ); забороняючi (фiксують  обов’язок утримати- ся вiд певних  дiй); уповноважуючi  (надають  право  на здiй-

снення тих чи iнших позитивних  дiй); рекомендадiйнi  (мiстять

поради щодо радiональних  дiй) i стимулюючi (мiстять  iнфор- мадiю про заохочення  дiяльностi, яку вважають корисною).

За галузевою належністю адмiнiстративно-правовi   норми

подiляють  на матерiальнi  (визначають   права  й обов’язки суб’єктiв адмiнiстративно-правових   вiдносин)  i продесуальнi

(фiксують  порядок,  продедури  реалiзадiТ прав та здiйснення

обов’язкiв).

За межами дії розрiзняють  загальнообов’язковi  адмiнiстра- тивно-правовi  норми, якi дiють на всiй територiТ УкраТни чи

на певних ТТ  територiях,  i такi, що дiють у системi органiв дер- жавного управлiння  (загальнi,  вiдомчi, мiжвiдомчi, локальнi).

За порядком дії у часі можна вирiзнити  строковi  адмiнiст-

ративно-правовi  норми (час дiТ визначений)  i такi, час дiТ яких не визначений.

За колом фізичних осіб адмiнiстративно-правовi   норми подi-

ляють  на такi, що встановлюють  правила  для всiх громадян,

або такi, що адресуються  окремим групам осiб.

Адмiнiстративно-правовi  норми можуть бути реалiзованi шля- хом виконання,  дотримання,  використання  чи застосування.

АДМІНІСТРАТИВНО2ПРАВОВІ  НОРМИ                                                   45

Виконання  полягає в активних дiях суб’єкта адмiнiстратив- ного права, спрямованих  на здiйснення  приписiв норми.

Дотримання  характеризується  пасивною поведiнкою суб’єк-

та, який не вчиняє забороненi дiТ.

Пiд час використання   суб’єкт сам вирiшує,  чи необхiдно йому скористатися  зафiксованим  у нормi правом.

Застосування  адмiнiстративно-правових   норм є основною формою дiяльностi органiв виконавчоТ влади, мiсдевого само-

врядування,  iнших  суб’єктiв, уповноважених   на виконання

функдiй  публiчного  управлiння,  оскiльки  результатом  такоТ

дiяльностi  є прийняття  дими  органами  iндивiдуальних  юри- дично-владних  рiшень, тобто здiйснення  безпосереднього  ке-

руючого впливу на розвиток конкретних  правових вiдносин.

< Попередня   Наступна >