Головна

 

 

 

Павло Кислий, Чарльз Звайз Становлення парламентаризму в Україні на тлі світового досвіду Київ 2000 р.

 

 

 

6.2.6. Робота депутатів у постійних комітетах.

Не менш важливим для народного депутата є вибір постійного комітету, який найбільше відповідає його цілям, фаховим здібнос­тям та інтересам його виборчого округу. Депутат - член партії може бути направлений фракцією для роботи у певному комітеті.

У постійному комітеті народний депутат здійснює свої основні депутатські обов'язки:

• розробляє законопроекти;

• працює над законопроектами інших суб'єктів законодав­ чої ініціативи;

le="margin-left: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; mso-list: l0 level1 lfo1; tab-stops: 48.25pt; background: white;">• вивчає інформацію, що стосується сутності законопроектів, діяльності Кабінету міністрів, міністерств, відомств, уста­ нов і організацій, громадських організацій;

• вивчає ефективність діяльності уряду, Національного бан­ ку, судів, прокуратур, органів місцевого самоврядування і, головним чином, міністерства, діяльність якого є сферою інтересів комітету;

• бере участь у складанні і ухваленні державного бюджету;

• бере участь у контролі за виконанням державного бюджету;

• вивчає і бере участь у підготовці висновків щодо ратифі­ кації міжнародних договорів;

• бере участь у попередньому обговоренні кандидатур на офіційні посади, які затверджуються Верховною Радою;

• може посилатися комітетом у відрядження в межах Украї­ ни для отримання необхідної інформації і вирішення кон­ кретних питань.

Народний депутат України за Конституцією має право законо­давчої ініціативи, тобто може самостійно розробляти законопроекти і подавати на розгляд Верховної Ради. Тому у постійному комітеті він може виступати з законодавчою ініціативою, брати участь у вив­ченні законопроектів, поданих іншими суб'єктами законодавчої ініціативи (президентом, Кабінетом міністрів, Національним банком, іншими народними депутатами), і вносити до них поправки.

< Попередня   Наступна >