Радник

Захист своїх прав у господарському суді. Сегеда, Татаркевський, 2002.

3.3. Рішення господарського суду

Якщо провадження у справi не було припинено i позов не залишено без розгляду, господарський суд повинен за результатами обговорення усiх обставин справи протягом вiдведеного строку вирiшити справу по сутi.

Вирiшенням справи по сутi вважається:

•задоволення позову;

•повна або часткова вiдмова в позовi.

При вирiшеннi господарського спору по сутi господарський суд приймає рiшення.

Рiшення приймається суддею, а якщо спiр вирiшується колегiально — бiльшiстю голосiв суддiв. Утримання вiд голосування не допускається.

До прийняття рiшення Ви можете звернутися до суду з клопотанням про:

•вихiд за межi позовних вимог, якщо це необхiдно для захисту прав i законних iнтересiв позивачiв або третiх осiб з самостiйними вимогами на предмет спору;

•зменшення у виняткових випадках розмiру неустойки (штрафу, пенi), яка пiдлягає стягненню зi сторони, що порушила зобов’язання;

•вiдстрочення або розстрочення виконання рiшення.

Суд має право прийняти вiдповiднi рiшення. Крiм того, приймаючи рiшення, господарський суд має право:

•визнати недiйсним повнiстю чи у певнiй частинi пов’язаний з предметом спору договiр, який суперечить законодавству;

•стягувати у доход державного бюджету України штраф iз сторони, що порушила строки розгляду претензiї;

•стягувати в доход державного бюджету України з винної сторони штраф у розмiрi до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян за ухилення вiд вчинення дiй, покладених господарським судом на сторону.

Рiшення викладається у письмовiй формi i пiдписується всiма суддями, якi брали участь у засiданнi.

Рiшення господарського суду ухвалюється iменем України i складається з таких частин:

•вступної;

•описової;

•мотивувальної;

•резолютивної.

Прийняте рiшення оголошує суддя у судовому засiданнi пiсля закiнчення розгляду справи. Інодi рiшення має великий обсяг i суддя, за згодою сторiн, може оголосити тiльки вступну та резолютивну частини рiшення. Якщо суддя без Вашої згоди оголосить тiльки вступну i резолютивну частину рiшення не на Вашу користь, Ви можете подати апеляцiйну скаргу i послатися на порушення з боку суду норм процесуального законодавства.

Суд зобов’язаний надiслати Вам прийняте рiшення протягом п’яти днiв пiсля прийняття. Проте Ви можете отримати його i самостiйно. Для цього потрiбно звернутися до канцелярiї суду, де Вам повиннi видати рiшення пiд розписку.

Отримавши рiшення, уважно вивчiть його змiст.

Звернiть увагу на те, що рiшення може грунтуватись лише на тих доказах, якi були предметом дослiдження i оцiнки судом. Вiдхиляючи будь-якi доводи сторiн чи спростовуючи поданi стороною докази, господарськi суди повиннi у мотивувальнiй частинi рiшення навести правове обгрунтування, а також тi доведенi фактичнi обставини, з огляду на якi цi доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рiшеннi лише доводiв та доказiв сторони, на користь якої приймається рiшення, є порушенням рiвностi сторiн перед законом i господарським судом.

Якщо зауважено порушення цих вимог, такi порушення можуть використовуватися як пiдстава для оскарження судового рiшення.

Ми не будемо наводити тут вимоги, що висуваються до змiсту всiх частин рiшення господарського суду. За потреби, Ви можете знайти таку iнформацiю у статтi 84 Господарського процесуального кодексу України.

Зосередимо увагу на резолютивнiй частинi рiшення, оскiльки змiст саме цiєї частини буде мати для Вас певнi правовi наслiдки.

По-перше, звернiть увагу на те, що висновок, наведений в резолютивнiй частинi, не повинен залежати вiд настання або ненастання якихось обставин.

Крiм того, резолютивна частина рiшення за жодних умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягти з вiдповiдача певну суму або в разi вiдсутностi коштiв на його рахунку – звернути стягнення на належне йому майно).

По-друге, якщо позов було задоволено, звернiть увагу на наявнiсть у резолютивнiй частинi рiшення такої iнформацiї:

1) найменування сторони, на користь якої вирiшено спiр, i сторони, з якої здiйснено стягнення грошових сум або яка зобов’язана виконати вiдповiднi дiї;

2) строк виконання цих дiй, а також строк сплати грошових сум при вiдстрочцi або розстрочцi виконання рiшення;

3) розмiр сум, що пiдлягають стягненню (основної заборгованостi за матерiальнi цiнностi, виконанi роботи та наданi послуги, неустойки, штрафу, пенi та збиткiв, а також iнших штрафiв);

4) найменування i номер рахунку, з якого пiдлягають стягненню грошовi суми;

5) найменування майна, що пiдлягає передачi, i мiсце його знаходження (у спорi про передачу майна);

6) найменування, номер i дата виконавчого або iншого документа про стягнення коштiв у безспiрному порядку (у спорi про визнання цього документа як такого, що не пiдлягає виконанню), а також сума, що не пiдля¬гає списанню.

У разi, якщо Ви вимагали стягнення з вiдповiдача певних сум, обов’язково звернiть увагу на наявнiсть у рiшеннi суду реквiзитiв розрахункових та iнших рахункiв вiдповiдача.

Непоодинокими є випадки (особливо у справах про стягнення збиткiв з державних органiв), коли така iнформацiя не мiститься у рiшеннi. Суд пояснює це тим, що вiдповiдач не надав такої iнформацiї.

Незважаючи на це, звертайтеся до суду з клопотанням про зазначення такої iнформацiї у резолютивнiй частинi, оскiльки її вiдсутнiсть практично унеможливлює виконання судових рiшень.

Пам’ятайте, що суд має достатньо важелiв, щоб примусити вiдповiдача подати подiбнi вiдомостi. У Вас таких важелiв немає.

По-третє, залежно вiд того, якi вимоги Ви висували та способу їх задоволення, резолютивна частина рiшення господарського суду повинна мiстити певну “спецiальну” iнформацiю.

Далi пропонуємо таблицю, в якiй вказано “спецiальну” iнформацiю, на яку слiд звернути увагу.

У резолютивнiй частинi рiшення повинно бути вказано також про розподiл господарських витрат мiж сторонами, про повернення державного мита з бюджету (за необхiдностi).

Якщо у справi беруть участь кiлька позивачiв i вiдповiдачiв, то в рiшеннi вказується, як вирiшено спiр щодо кожного з них.

При розглядi первинного й зустрiчного позовiв у рiшеннi вказуються результати розгляду кожного з позовiв.

Якщо Ви виявили певнi недолiки в рiшеннi суду або Вам не зрозумiлий його змiст, або Ви вважаєте, що суд не вирiшив окремi питання, то Ви можете звернутися iз заявою до господарського суду, який прийняв рiшення.

Господарський суд має право за Вашою заявою або за своєю iнiцiативою прийняти додаткове рiшення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто на засiданнi господарського суду, не прийнято рiшення;

2) не вирiшено питання про розподiл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Додаткове рiшення (ухвалу) можна оскаржити в апеляцiйному чи касацiйному порядку.

За заявою сторони, суд також роз’яснює рiшення, ухвалу, не змiнюючи при цьому їхнього змiсту, а також виправляє допущенi в рiшеннi описки чи арифметичнi помилки, не зачiпаючи сутi рiшення.

Про роз’яснення рiшення (ухвали), а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Рiшення господарського суду набирає законної сили пiсля закiнчення десятиденного строку з дня його прийняття, а якщо на судовому засiданнi було оголошено лише вступну та резолютивну частини рiшення, то таке рiшен¬ня набирає законної сили пiсля закiнчення десятиденного строку з дня пiдписання цього рiшення.