46

---

Розділ 7

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ

§ 1 Поняття території в міжнародному праві

У міжнародному праві під територією розуміють природні простори земної кулі (сушу, надра, морське дно, водяні про­стори), повітряний простір в атмосфері Землі, космічний простір, небесні тіла, а також штучні об’єкти та споруди (космічні об’єкти, стаціонарні морські платформи й ін.).

Питання, що стосуються правового режиму території, мають у міжнародному праві величезне значення. На Землі давно не існує нічийних територій (terra nullius). Терито­рія або знаходиться під державним суверенітетом, або її ста­тус визначають численні міжнародні договори. Території можуть мати різний міжнародно-правовий статус. Міжна­родне право дуже жорстко регулює питання зміни правово­го статусу території.

Оскільки основними суб’єктами володіння територією в сучасному світі є держави1, міжнародне право торкаєть­ся переважно права держав щодо володіння, користуван­ня чи розпорядження нею. Так, серед основних принципів міжнародного публічного права, закріплених у Статуті ООН, — принцип територіальної недоторканності (п. 4 ст. 2), принцип мирного вирішення міжнародних супере­чок (п. 3 ст. 2), у тому числі територіальних, принцип за­борони застосування сили та погрози силою (п. 4 ст. 2). Нарегіональному рівні держави нерідко розширюють і по­глиблюють ці принципи2.

Міжнародне право встановлює також правовий статус те­риторій, на які не може бути розповсюджений державний суверенітет (загальна спадщина людства), території, на яких держави мають деякі суверенні права (виключна економіч­на зона, морський шельф), території загального користуван­ня (Шпіцберген), державні території з міжнародно-правовим статусом (протоки,

канали, міжнародні ріки й ін.).

Таким чином, міжнародне право закріплює суверенітет держав щодо належної їм території, установлює підстави володіння територією, особливості придбання та втрати те­риторії суб’єктами міжнародного права, режим просторів, на які не поширюється державний суверенітет і які не мо­жуть бути об’єктом присвоєння.

 

1 Окрім держав територією можуть володіти державоподібні суб’єкти міжнародного права, такі як вільні міста, Ватикан, Андорра.

2 Див.: Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р. (Международное право в документах: Учебное по­собие / Сост. Н. Т. Блатова. – М.: Юрид. лит., 1982. – С. 12–18)

 

< Попередня   Наступна >