156

---

Розділ 22. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів

Крім загальних умов відбування покарання, що містяться у главі 17 КВК України і які поширюються на всі види виправних колоній, КВК України встановлює і певні особливості відбування покарання в різних видах колоній, які встановлені главою 20 КВК України.

Найбільш сприятливі умови відбування покарання для засуджених установлюються у колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Згідно із ч. З ст. 138 КВК України у такого виду ко­лоніях встановлюється режим, передбачений для засуджених, які три­маються у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній. Це оз­начає, що засуджені, які відбувають покарання у таких колоніях:

- тримаються під наглядом, а на території житлової зони — під охо­роною;

- у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються пра­вом вільного пересування в межах території колонії;

- з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням;

- можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження;

- мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а три­валі побачення — до трьох діб один раз на місяць;

- після відбуття шести місяців покарання в разі відсутності пору­шень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозво­лу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім'ями, придбавати відповідно до ч

инного законодавства жилий будинок і заводити особисте господар­ство.

У колоніях же мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього й максимального рівнів безпеки особливості відбування покарання проявляються у:

витрачанні на місяць різної суми грошей, зароблених у виправній колонії, для придбання продуктів харчування й предметів першої потреби;

одержанні різної кількості посилок (передач) і бандеролей про­тягом року;

отриманні права на поліпшення умов тримання;

різних умовах ізоляції засуджених у межах однієї виправної ко­лонії.

Зокрема, засуджені мають право витрачати на місяць для придбан­ня продуктів харчування й предметів першої потреби гроші у сумі:

- до 100% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко­лоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

- до 80% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко­лоніях середнього рівня безпеки;

- до 70% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко­лоніях максимального рівня безпеки.

Засуджені мають право одержувати протягом року:

- сім посилок (передач) і чотири бандеролі — у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

- шість посилок (передач) і чотири бандеролі — у виправних ко­лоніях середнього рівня безпеки;

- п'ять посилок (передач) і дві бандеролі — у виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Поліпшення ж умов тримання у виправних колоніях залежить від таких підстав:

сумлінної поведінки;

сумлінного ставлення до праці;

строку відбування покарання;

перебування у дільниці ресоціалізації виправної колонії.

Право на поліпшення умов тримання у виправних колоніях перед­бачає дозвіл на додаткове витрачання грошей на місяць у сумі:

- 50% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко­лоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

- 40% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко­лоніях середнього рівня безпеки;

- 30% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко­лоніях максимального рівня безпеки.

Причому таке право може бути надане після відбуття:

- не менше однієї третини строку покарання — у виправних ко­лоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

- не менше половини строку покарання — у виправних колоніях середнього і максимального рівня безпеки.

У виправних колоніях мінімального і середнього рівнів безпеки за­суджені тримаються у звичайних жилих приміщеннях з дотриманням вимог роздільного тримання, встановлених ст. 92 КВК України. У ви­правних же колоніях максимального рівня безпеки в умовах суворої ізо­ляції засуджені можуть триматися як у звичайних жилих приміщеннях, так і у приміщеннях камерного типу.

У приміщеннях камерного типу виправних колоній максимально­го рівня безпеки тримаються:

чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;

чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;

чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини;

чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особли­во тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;

чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвал­тування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітньо­го; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіян­ням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; пося­гання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадсько­го формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засіда­теля чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної устано­ви; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покаран­ня у виді позбавлення волі;

чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки відпо­відно до ст. 101 КВК України.

Ці категорії засуджених можуть бути переведені з приміщень камер­ного типу у звичайні житлові приміщення після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання при умові, що вони стали на шлях виправлення (ст.101 КВК України).

У звичайних жилих приміщеннях колоній максимального рівня без­пеки тримаються:

чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у поряд­ку помилування;

чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини;

чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуд­жені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; ви­готовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезен­ня в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних пінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної ор­ганізації; бандитизм; терористичний акт; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привлас­нення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових ре­човин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шах­райства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда нар­котичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, переве­зення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речо­вин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника пра­воохоронного органу, члена громадського формування з охорони гро­мадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; по­сягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непоко­ра вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлен­ня волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

 

< Попередня   Наступна >