Головне меню

§ 7. Звільнення на підставі хвороби

Кримінально-виконавче право - Кримінально-виконавче право України
95

§ 7. Звільнення на підставі хвороби

Однією з підстав звільнення від відбування покарання законодавець називає хворобу засудженого.

Якщо засуджений захворів хворобою, яка фактично перешкоджає здійсненню на нього виправного впливу, то такий засуджений підлягає звільненню. Пояснюється це тим, що за таких умов застосування пока­рання не досягає мети, яка стоїть перед покаранням та кримінально-ви­конавчим законодавстовом, та не може виконати завдань виправлення та ресоціалізації.

Підставою для порушення питання про можливість звільнення за­судженого від відбування покарання за хворобою є факт захворювання засудженого на психічну або іншу тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання. Головною ознакою є те, що хвороба перешкод­жає засудженому відбувати покарання. Мається на увазі, що стан захво­рювання таким чином змінює свідомість та поведінку засудженого, що він або перестає сприймати покарання як таке, або фактично втрачає свої антисуспільні риси.

Як видно зі змісту закону, існує два види звільнення засуджених від відбування покарання за хворобою:

звільнення у зв'язку з захворюванням психічною хворобою;

звільнення у зв'язку з захворюванням іншою тяжкою хворобою.

Але для установ (органів) виконання покарань визначальною озна­кою є винесення постанови судом про звільнення засудженого від відбу­вання покарання або відмову такого звільнення та застосування, напри­клад, примусових заходів медичного характеру. Тобто з точки зору кри­мінально-виконавчого права ця підстава звільнення лише тоді дійсно стає підставою, коли є відповідна постанова суду.

Для визначення того, чи є хвороба, якою хворіє засуджений, та­кою, що перешкоджає відбуванню покарання, Департамент разом з Міністерством охорони

здоров'я України спільним наказом № 3/6 від 18.01.2000 року затвердили перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Але треба зазначити, що констатування у засу­дженого захворювання, яке включено до вказаного переліку, ще не оз­начає безумовного звільнення такого засудженого від відбування пока­рання. Це питання вирішує суд.

Обстеження хворих засуджених, діагностіка та рекомендації щодо стану здоров'я засудженого і можливості його звільнення від відбуван­ня покарання здійснюють лікарсько-трудові комісії (ЛТК), які утворю­ються при лікарнях для засуджених. ЛТК у своїй діяльності керуються спільним Наказом Департаменту та Міністерства охорони здоров'я № 3/6 від 18.01.2000 року, яким затверджене Положення про лікарсько-трудову комісію. Пункт 2.2. цього наказу безпосередньо покладає на ЛТК функцію виявлення осіб, які за станом здоров'я підлягають звіль­ненню від відбування покарання.

З урахуванням висновків ЛТК начальник установи (органу) вико­нання покарань готує та надсилає до суду подання про звільнення від відбування покарання. Разом з поданням до суду надсилаються вис­новок ЛТК й особова справа засудженого. У поданні також вказують­ся дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.

Подальший розгляд цього подання здійснює суд. При вирішенні питання про звільнення від відбування покарання за хворобою суд вра­ховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засу­дженого та інші обставини справи.

Якщо особу, засуджену до громадських робіт або обмеження волі, було визнано інвалідом першої або другої групи, орган чи установа ви­конання покарань вносить подання до суду про його дострокове звіль­нення від відбування покарання. Разом з поданням до суду надсилається висновок лікарсько-трудової експертної комісії. Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засуджений до виправних робіт або штра­фу, суддя у всіх випадках виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування покарання.

Після винесення судом постанови про звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою відповідні документи надсилають­ся до установи (органу) виконання покарань. Адміністрація установи (органу) проводить звільнення засудженого в день надходження доку­ментів або, якщо документи надійшли після закінчення робочого дня, в наступний за цим день.

 

< Попередня   Наступна >