80

---

1. ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Цивільні правовідносини - врегульовані нормами цивільного законодавства суспільні відносини особистого немайнового та майнового характеру. їх учасниками є будь-які суб’єкти права: держава, територіальні громади, юридичні особи, громадяни. Всі вони у цивільних правовідносинах виступають як самостійні, майново відокремлені, юридично рівні між собою. Жоден з учасників цивільних правовідносин не має переваг у правах і обов’язках лише на підставі свого соціального статусу, місця, яке посідає в суспільстві. Громадянин, наукова установа, приватне, державне або комунальне підприємство, податкова адміністрація, орган внутрішніх справ -всі ці та інші суб’єкти, якщо вони є учасниками цивільних правовідносин, мають рівні права та обов’язки. Більшість цивільних правовідносин виникають з ініціативи їх учасників, які самостійно вирішують, у які саме цивільні правовідносини (наприклад, договірні відносини) та з якими суб’єктами вступати. В інших випадках цивільні права та обов’язки можуть виникати незалежно від бажання учасників (або одного з них): внаслідок стихійного лиха, заподіяння шкоди іншій особі.Цивільні права та обов’язки також виникають у сфері реалізації прав авторів творів літератури, мистецтва, науки, винаходів, промислових зразків, корисних моделей тощо (права інтелектуальної власності).Майновими є правовідносини власності, в яких відображається належність тих чи інших матеріальних цінностей певним особам, та відносини товарообігу, які відображають процес переміщення матеріальних благ чи прав на них від одних осіб до інших (купівля-продаж, дарування, поставка, оренда, застава, комісія тощо).Інша сфера цивільних правовідносин - ті, що виникають з приводу належних учасникам особистих немайнових благ: життя, здоров’я, честь, гідність, ділова репутація тощо. Цивільними є право-відносини, що виникають з різноманітних угод, у тому числі договорів, і заподіяння шкоди іншим учасни

кам, оголошення конкурсу; відносини у сфері інтелектуальної власності; у сфері підприємницької діяльності; спадкові правовідносини та ін. Блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини (життя, здоров’я, честь, майно тощо), захищаються й іншими нормами кримінального, адміністративного, фінансового та інших законодавств.Цивільні правовідносини - це приватна сфера суспільних відносин, в яку держава не може втручатися свавільно. Тому вони регулюються нормами права лише настільки, наскільки це необхідно, і в багатьох випадках сторонам дозволяється самостійно встановлювати правила поведінки (права та обов’язки). Тому багато норм цивільного законодавства мають диспозитивний характер. Наприклад, згідно із Цивільним кодексом України кредитор має право не приймати виконання зобов’язання частинами, якщо інше не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту, не встановлено актами цивільного законодавства або не передбачено договором. Тобто сторони, які укладають договір, можуть домовитися про протилежне, і тоді кредитор буде зобов’язаний прийняти виконання зобов’язання частинами.Для цивільних правовідносин характерна різноманітність, тому закон не може передбачати і врегульовувати всіх їх видів. Згідно із Цивільним кодексом України, цивільні правовідносини можуть виникати з дій осіб, які не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Якщо конкретні відносини не врегульовані актами цивільного законодавства або договором, до них застосовуються правові норми, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини. Це називається аналогією закону. Якщо неможливо використати аналогію закону, цивільні правовідносини врегульовуються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).Учасники цивільних правовідносин наділені взаємообумовленими правами та обов’язками: цивільний обов’язок існує, оскільки існує право, яке йому відповідає.У деяких видах цивільних правовідносин одній стороні належить право, а іншій - обов’язок (власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном, а всі інші - не власники цього майна - зобов’язані не перешкоджати йому). В інших видах цивільних відносин кожен учасник має і права, і обов’язки (продавець-покупець, орендар-орендодавець, комісіонер-комітент та ін.)1.

 

1 Популярна юридична енциклопедія.: Юрінком Інтер, 2002. - 528 с

< Попередня   Наступна >