24. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ

У статті 256 Цивільного кодексу України дається визначення позовної давності.Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Існують загальний і спеціальний строки позовної давності.Загальний строк позовної давності становить три роки, а спеціальний - один, п’ять, десять і більше.Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:• про стягнення неустойки (штрафу, пені);• про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;• про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 36 ЦКУ)*;• у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ)*;• про розірвання договору дарування (ст. 726 ЦКУ)*;• у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ)*;• про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ)*.Позовна давність терміном у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.Позовна давність терміном у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.Строк позовної давності, встановленої законом, може бути збільшений за домовленістю сторін.Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.За зобов’язаннями з визначеним строком

виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.За регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання (ст. 261 ЦК України).Наслідки спливу позовної давності.Особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. 4 ст. 267 ЦК України).Позовна давність не поширюється:• на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;• на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;• на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;• на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;• на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) (ч. 1 ст. 268 ЦК України).

 

* У дужках зазначені статті Цивільного кодексу України, де можна отримати інформацію докладно.

< Попередня   Наступна >