43. ПРАВО НА МИРНІ ЗІБРАННЯ

Право фізичних осіб на мирні зібрання відноситься до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або іншим способом - за своїм вибором, права на вільний розвиток своєї особистості. Так, у ст. 39 Конституції України зазначено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщають органам виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.Свобода зібрань також закріплена у ст. 11 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, згідно з якою здійснення цього права не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров’я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб та є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цього права особами, що входять до складу Збройних сил, поліції або органів державного управління.У Цивільному кодексі України праву на мирні зібрання присвячена стаття 315.