95

---

60. ЗЕМЛЯ ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.Стаття 373 ЦК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об’єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Він може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.Суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні, юридичні особи, держава, територіальні громади.За Земельним кодексом України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79). Земельний кодекс України детально розглядає питання права власності на землю.Так, до суб'єктів права власності на землю відносяться:• громадяни та юридичні особи на землі приватної власності;• територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності;• держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80).Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.До земель комунальної власності, як

і не можуть передаватись у приватну власність, належать:• землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);• землі під залізницями, автомобільними дорогами, об’єктами повітряного і трубопровідного транспорту;• землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;• землі лісового фонду площею більше п’яти гектарів;• землі водного фонду, крім замкнених, природні водойми площею до трьох гектарів;• земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування (ст. 83 Земельного кодексу України).У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать:• землі атомної енергетики та космічної системи;• землі оборони, крім земельних ділянок під об’єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення;• землі під об’єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об’єктами, що мають національне та загальнодержавне значення;• землі під водними об’єктами загальнодержавного значення;• земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;• земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;• земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами.До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:• землі атомної енергетики та космічної системи;• землі під державними залізницями, об’єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;• землі оборони;• землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;• землі лісового фонду, площею більше п’яти гектарів;• землі водного фонду, крім замкнених природних водойм площею до трьох гектарів;• земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;• земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;• земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами (ч. 4. ст. 84 Земельного кодексу).Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності (ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України).До іноземних юридичних осіб цей Кодекс теж застосовує заборону щодо набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення. Крім того, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами, протягом року підлягають відчуженню. < Попередня   Наступна >