61. НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ
Цивільне право - Галюк В. В. Курс цивільного та сімейного права |
61. НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ
Цивільний кодекс України у ст. 374 встановлює суб’єктів права власності на землю (земельну ділянку). Ними є юридичні особи, держава, територіальні громади. Однак не встановлює порядок набуття ними права власності на землю. Це питання регулює Земельний кодекс України.Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставах:• придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;• безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;• приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;• прийняття спадщини;• виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності у разі:• придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;• викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;• прийняття спадщини.Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ст. 81 Земельного кодексу України).Юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у таких випадках:• придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;• внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;• прийняття спадщини;• виникнення інших підстав, передбачених законом.Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності