106

---

104. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ

Відповідно до ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом.Цивільний кодекс України передбачає, що набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична або юридична особа.Якщо доглядати або утримувати беруться кілька фізичних осіб (наприклад, чоловік і дружина, брат і сестра, або зовсім чужі люди), то вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Відповідно солідарним (спільним) має бути їх обов’язок перед відчужувачем. Крім того, договір може бути укладений на користь третьої особи, тобто одна особа утримуватиме відчужувача, а інша отримає його майно.Договір довічного утримання повинен укладатися у письмовій формі та нотаріально посвідчуватись. Якщо предметом цього договору є нерухоме майно (наприклад, будинок, квартира), то документ ще й підлягає державній реєстрації (ст. 745 ЦК України).Набувач стає власником переданого йому за цим договором майна відповідно до загальних правил, якими визначається момент набуття власності за договором з моменту нотаріального посвідчення договору або з моменту його державної реєстрації. Однак закон встановлює певні правові обмеження щодо майна, яке є предметом зазначеного договору. Так, набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого право-чину. На таке майно не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача. Втрата (знищення) майна, я

ке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем. Обов'язки набувача:• надавати відчужувачу всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), які передбачені договором або в яких виникла потреба для його матеріального забезпечення та догляду;• забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому передано за договором;• у разі неможливості подальшого виконання обов’язків на підставі, що має істотне значення, перекласти їх за згодою відчужувача на члена сім’ї або іншу особу;• у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було застережено у договорі.Договір довічного утримання (догляду) можна розірвати за рішенням суду за вимогою:1) відчужувана або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків незалежно від його вини. У такому разі відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. А витрати, зроблені набувачем на утримання або догляд відчужувача, за таких обставин не підлягають поверненню;2) набувача.Якщо він розриває договір через неможливість його подальшого виконання з поважних (істотних) причин, то суд може залишити за ним право власності на частину майна з урахуванням тривалості часу, протягом якого доглядач (опікун) належно виконував свої обов’язки за договором.Якщо набувач помер раніше від того, кого він доглядав (опікував), то обов’язки довічного утримання чи догляду переходять до спадкоємців, до яких перейшло передане відчужувачем право на майно. А в разі відсутності таких або відмови спадкоємців від зазначеного майна право власності на нього повертається до відчужувача.Земельний кодекс України встановлює перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду. Так, у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику (ч. 3 ст. 120 ЗК України). < Попередня   Наступна >