72
122. ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ
За договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігай), може бути встановлений обов’язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (ч. 1 та 2 ст. 936 ЦК України). Зберігач, який зобов’язався прийняти в майбутньому річ на зберігання, не має права вимагати її передання на зберігання. Також законом передбачається, що професійний зберігач не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у нього такої можливості.Договір зберігання є двостороннім, може бути публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях загального користування), платним та безоплатним. У разі платного зберігання плата та строки її внесення встановлюються договором зберігання. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.Стаття 937 ЦК України встановлює обов’язкову письмову форму для договору зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Видача розписок, квитанцій або інших документів, підписаних зберігачем визнається додержанням письмової форми договору. В надзвичайних випадках, прийняття речі на зберігання може підтверджуватися свідченням свідків (пожежа, повінь тощо). Крім того, підтвердженням укладання договору зберігання може бути видача номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.Сторо
нами за договором зберігання можуть бути фізичні та юридичні особи. Професійним зберігачем можуть бути фізичні особи (суб’єкти підприємницької діяльності) та юридичні особи будь-якої форми власності.Обов'язки зберігана за договором зберігання:• зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 1 та 2 ст. 938 ЦК України);• виконувати свої обов’язки за договором зберігання особисто, за винятком випадків, коли він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоди. У такому разі про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов’язаний своєчасно повідомити поклажодавця. Якщо зберігач передає речі на зберігання іншій особі, умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання;• повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей;• передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі;• на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 ЦК України).Права зберігана за договором зберігання:• відмовити у прийнятті речі на зберігання, якщо у зв’язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності;• за згодою поклажодавця змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання (ст. 941 ЦК України);• продати річ або її частину, якщо річ пошкоджена або виникла реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо (ч. 2 ст. 945 ЦК України).Обов'язки поклажодавця за договором зберігання:• відшкодувати зберігачеві збитки, завдані йому у зв’язку з тим, що зберігання не відбулося, якщо він у розумний строк не попередив зберігана про відмову від договору зберігання;• відшкодувати зберігану збитки, завдані властивостями речі, переданої на зберігання, якщо зберігай, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості (ст. 952 ЦК України). Права поклажодавця за договором зберігання:• має право на відшкодування у разі втрати (нестачі) речі у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ст. 951 ЦК України).Зберігання на товарному складі.Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов’язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов’язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи (ст. 956 ЦК України України).Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, як уже зазначалося, є публічним договором і укладається в письмовій формі. На підтвердження прийняття товару товарний склад видає один із таких складських документів:• складську квитанцію;• просте складське свідоцтво;• подвійне складське свідоцтво (свідоцтво, яке складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва, які можуть бути відокремлені одне від одного).Володілець складського чи заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі.Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва (ч. 2 ст. 961 ЦК України).Законодавство встановлює обов’язкові вимоги до форми простого та подвійного свідоцтва.У простому складському свідоцтві зазначаються:• найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;• номер свідоцтва за реєстром товарного складу;• найменування і кількість прийнятого на зберігання товару -число одиниць, та (або) товарних місць, та (або) міра (вага, об’єм) товару;• вказівку на те, що воно видано на ім’я пред’явника;• дата видачі свідоцтва.У подвійному складському свідоцтві на обох частинах зазначаються:• найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;• номер свідоцтва за реєстром товарного складу;• найменування юридичної особи або ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання;• найменування і кількість прийнятого на зберігання товару;• строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;• розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;• ідентичні підписи особи, яка видала свідоцтво.Товарний склад видає товари володільцеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) тільки в обмін на обидва свідоцтва.За наявності лише складського свідоцтва особа має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом. А за наявності лише заставного свідоцтва володілець має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару відмітка про це робиться на складському свідоцтві.Якщо товарний склад видав товар володільцю складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму боргу за ним, він відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї суми, забезпеченої за ним.Законодавством передбачені спеціальні види зберігання, які хоч і мають ознаки зберігання, однак до них застосовуються особливі вимоги.До спеціальних видів зберігання Цивільний кодекс України відносить:• зберігання речі у ломбарді;• зберігання цінностей у банку;• зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту;• зберігання речей у гардеробі організації;• зберігання речей пасажира під час його перевезення;• зберігання речей у готелі;• зберігання речей, що є предметом спору;• зберігання автотранспортних засобів;• договір охорони.
< Попередня Наступна >
Підручники