123. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ

Факторинг - це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.В основі операцій факторингу - купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах. Серед цих умов можна зазначити відступ факторові своєї грошової вимоги до боржника з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором; надання клієнтові послуг, пов’язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає тощо.Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа (суб’єкт підприємницької діяльності), яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності.Договір факторингу є двостороннім, платним, може бути реальним або консенсуальним.Договір факторингу буде дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі допускається лише у випадку, коли це прямо зазначено в договорі.Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.