130. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ЧЕРЕЗ НЕДОЛІКИ ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ
Цивільне право - Галюк В. В. Курс цивільного та сімейного права |
130. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ЧЕРЕЗ НЕДОЛІКИ ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ
Цивільний кодекс України встановлює обов’язок продавця, виготовлювача товару, виконавця робіт (послуг) відшкодувати збитки, завдані фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Шкода, заподіяна життю, здоров’ю або майну споживача товарами (роботами, послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецептурні або інші недоліки, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності. При цьому обов’язок відшкодувати збитки не залежить від вини продавця, виготовлювача товару, виконавця робіт (послуг).Право вимагати відшкодування заподіяної шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, перебував він чи не перебував у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем) протягом встановленого терміну служби (терміну придатності), а якщо такий не встановлено - протягом десяти років з часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги).Виробник (виконавець) несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю або майну споживача у зв’язку з використанням матеріалів, обладнання, приладів, інструментів та інших засобів, необхідних для виробництва товарів (виконання робіт, надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань (ч. 4 ст. 17 Закону України “Про захист прав споживачів”1). Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню за вибором потерпілого продавцем або виготовлювачем товару.Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача щодо відшкодування майнової шкоди суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого прожива
1 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 30, ст. 379.
< Попередня Наступна >