Радник

---

За загальним правилом переведення на іншу роботу прово­дяться за згодою працівника (статті 32—34 КЗпП). Ця норма ґрунтується на принципі взаємного погодження сторонами зміни умов трудового договору, закріпленому ст. 31 КЗпП. Недодер­жання цього принципу означало б можливість залучення до примусової праці. Норма про заборону використання примусової праці встановлена Конституцією України (ст. 43). Поняття "примусова праця" є у тексті Конвенції № 29 МОП про приму­сову чи обов'язкову працю — це будь-яка робота або служба, що вимагається від особи під загрозою будь-якого покарання, для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" вказав, зокрема, що у зв'язку із забороною використання примусової та обов'язкової праці не можуть застосовуватись як такі, що суперечать Конституції, правила відомчих положень чи статутів про дисципліну, які передбачають можливість тимчасового переведення працівника без його згоди на іншу роботу в порядку дисциплінарного стягнення у разі виробничої необхідності або простою, а також можливість виконання ним роботи, не передбаченої трудовим договором.

Конституція України зазначає, що не вважається приму­совою працею робота, що виконується особою відповідно до закону про надзвичайний стан. Надзвичайний стан згідно із Законом України від 16 березня 2000 р. "Про правовий режим надзвичайного стану" визначається як особливий правовий режим, що може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техно­генного або природного характеру, які призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян.

Умови, за яких вводиться надзвичайний стан, та умови залу­чення до роботи працівників у випадках, передбачених ст. 33 КЗпП, є однаковими. Отже, тимчасове за

лучення працівників без їхньої згоди до виконання іншої роботи зумовлено винятко­вими (надзвичайними) обставинами, що унеможливлює приму­совий характер виконання цієї роботи. Проте і в таких си­туаціях працівника можна переводити лише за умови, що робота не протипоказана йому за станом здоров'я. А щодо деяких кате­горій працівників — лише за їх згодою (ч. З ст. 33 КЗпП).

Примусовою працею відповідно до ст. 43 Конституції України також не вважається військова або альтернативна (невійськова) служба та робота, що виконується особою, чи служба, яку вона несе за вироком суду.

< Попередня   Наступна >