Радник

За вчинення аморального проступку окремі категорії праців­ників можуть бути звільнені за підставою, передбаченою п. З ст. 41 КЗпП. Трудовий договір може бути розірвано лише з тими працівниками, які виконують виховні функції, тобто коли виконання таких функцій є основним змістом їхньої роботи. До таких працівників належать насамперед вихователі, вчителі, викладачі, психологи-практики, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів та ін. Не можна за цією підставою звіль­нити працівника, для якого здійснення виховних функцій є лише частиною повноважень.

Розірвання трудового договору за підставою, передбаченою п. З ст. 41 КЗпП, допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов'язків, так і за амо­ральну поведінку в громадських місцях чи в побуті.

Аморальним проступком вважаються такі випадки порушення суспільної моралі, які негативно впливають на виконання праців­ником своїх виховних функцій. Це може бути: поява праців­ника, що виконує виховні функції, в нетверезому стані у гро­мадському місці, втягнення неповнолітніх у пияцтво, негідна поведінка в побуті тощо.

Факт вчинення аморального проступку має бути зафіксова­ний належним чином. Звільнення за вчинення аморального проступку не може вважатися законним, якщо воно проведене лише в результаті оцінки загальної негативної поведінки праців­ника, що не підтверджена конкретними фактами. Для звіль­нення достатньо вчинення працівником одного проступку, який несумісний з виконанням виховної роботи.