Радник

---

Однією з гарантій при звільненні працівників є необхід­ність отримання роботодавцем попередньої згоди профспілко­вого органу у випадках, передбачених ст. 43 КЗпП.

У випадках, передбачених законодавством про працю, ви­борний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у 15-денний термін обгрунтоване письмо­ве подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди ви­борного органу профспілки.

КЗпП у ст. 43-1 встановлює також випадки, коли робото­давець має право розірвати трудовий договір з працівником без попередньої згоди профспілкового органу. За загальним правилом звільнення у цих випадках відбувається з незалеж­них від роботодавця обставин, а тому позиція профкому тут суттєвого значення не має. Це, зокрема, стосується припи­нення трудового договору у випадках: ліквідації підприємства, установи, організації; незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу; звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого праців­ника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством; по­новлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі, організації; звіль­нення з підприємства, установи, організації, де немає проф­спілкової організації; звільнення керівника підприємства, уста­нови, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бух­галтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і служ

бових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів держав­ного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян; звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Трудове законодавство не встановлює якихось правових наслідків звільнення працівника без згоди профкому у випад­ках, коли така згода є необхідною. Водночас ч. 4 ст. 43 КЗпП передбачено, що коли розірвання трудового договору з праців­ником проведено роботодавцем без звернення до профспілко­вого органу, суд зупиняє провадження у справі; запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.

< Попередня   Наступна >