Радник

---

Суспільні відносини працевлаштування передують виникненню власне трудових відносин. Вони поділяються на 3 групи взаємопов'язаних відносин: 1) між громадянином і органом працевлаштування; 2) між органом працевлаштування і робото­давцем з приводу направлення на роботу; 3) між роботодавцем і громадянином з приводу укладення трудового договору. Ці відносини, крім того, регулюються Законом України від 1 берез­ня 1991 р. "Про зайнятість населення".

Суспільні відносини з навчання, підвищення кваліфікації або перекваліфікації певною мірою пов'язані з відносинами працевлаштування та можуть виникати як в період існування трудових відносин, так і з приводу їх припинення, коли особа набуває статусу безробітного. Так, під час існування трудових відносин, що виникли на підставі укладення трудового договору, працівник може тимчасово не виконувати своїх трудових функцій, а навчатися безпосередньо на виробництві або ж підвищувати власну кваліфікацію в інших спеціалізованих установах. Такого виду відносини виникають на основі роз­порядження або наказу адміністрації і підлягають правовій регламентації. У тому випадку, коли відносини з навчання і перекваліфікації виникають у період тимчасового припинення трудових відносин і підставою їх виникнення є відповідне розпорядження (за згодою громадянина) органу працевлашту­вання, вони належать до відносин працевлаштування. В обох випадках відносини з підготовки кадрів і підвищення кваліфі­кації незалежно від того, в який період і на якій підставі вони виникають, є предметом трудового права.

Відносини з вирішення трудових спорів (або процедурні відносини) також належать до предмета трудового права. Особ­ливістю, яка відрізняє їх від подібних цивільно-правових про­цесуальних відносин, є те, що для вирішення трудових спорів закон передбачає спеціальний порядок досудового розгляду. Для цього створюються уповноважені органи, які розглядають трудові спори безпосередньо на підприємствах. Це -/комісії по розгляду трудових

спорів (КТС), які і виступають одним із суб'єктів таких відносин. Законом визначено спеціальний порядок створення КТС, встановлено процедуру розгляду спору, прийняття і виконання рішень.

Відносини соціального партнерства (або колективно-трудові відносини) пов'язані із встановленням умов праці з урахуван­ням специфіки конкретного підприємства шляхом укладення колективних договорів та угод, що містять правові норми, які визначають умови робочого часу, часу відпочинку, оплати праці тощо. їх суб'єктами є колективні органи (об'єднання працівни­ків, профспілки) та роботодавці чи уповноважені ними органи. В умовах переходу до ринкової економіки розширюється коло відносин соціального партнерства, які Збагачують предмет трудового права, роблять його більш соціально спрямованим, гуманним.

Відносини нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства зумовлені основною функцією трудового права — захистом трудових прав громадян, які працюють за наймом. З цією метою трудове законодавство встановлює цілу систему правових гарантій. Для контролю за дотриманням норм тру­дового права створюються спеціальні державні і недержавні органи. Це — спеціалізовані державні інспекції при Міністер­стві праці та соціальної політики України і громадські органи профспілок та трудових колективів. Саме вони і є суб'єктами відносин щодо нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

< Попередня   Наступна >