Головне меню
Головна Підручники Теорія держави та права Загальна теорія держави і права - М.В.Цвік Розділ VII § 1. Поняття і соціальна цінністьдемократії

Розділ VII § 1. Поняття і соціальна цінністьдемократії

Теорія держави та права - Загальна теорія держави і права - М.В.Цвік
48

Розділ VII

НІ ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ

§ 1. Поняття і соціальна цінністьдемократії

Демократія являє собою одне з величезних завоювань світо­вої цивілізації. Вона є політичним державним феноменом, і її не слід змішувати з суспільним самоврядуванням, що існує при ро­довому ладі, в суспільних організаціях.

Виходячи з дослівного перекладу терміна «демократія» її часто-густо ототожнюють з народовладдям. Але насправді демократія є лише способом формування і здійснення влади народа, з яким вона тісно пов'язана. Народовладдя є суттю послідовно демократич­ної держави, а демократія — його внутрішньою формою на відміну від форм правління і державного устрою, які характери­зують форму держави ззовні. Демократію можна розглядати в трьох аспектах: як форму держави, як принципи організації державної влади і як різновид політичного режиму.

У цілому демократія — це форма такої держави, яка заснова­на на здійсненні народовладдя шляхом забезпечення широких прав і свобод громадян і їх участі у формуванні і функціонуванні апарату політичної влади і контролю за його діяльністю. Вико­ристовуючи свої права і свободи, громадяни повинні сприяти соціальному прогресу, брати участь у розробці, прийнятті і ре­алізації державних рішень, забезпеченні нормального функціо­нування громадянського суспільства.

Необхідно, щоб демократія була заснована на певних власти­вих громадянському суспільству передумовах, в основу яких по­кладено забезпечення свободи і рівності громадян і їх об'єднань у всіх сферах суспільного життя. Йдеться про свободу володіти і розпоряджатися власністю, вільне підприємництво, створення і діяльність політичних партій і об'єднань, можливість для них бра­ти участь у формуванні і діяльності державних органів, здійсненні контролю за ними

. Демократії властива відсутність будь-якої мо­нополії в ідеологічній сфері. У Конституції України (ст. 15) гово­риться про те, що «жодна ідеологія не може визнаватися держа­вою як обов'язкова». Таким чином, створюється можливість рівного змагання різних політичних сил, поглядів, концепцій, у тому числі з використанням засобів масової інформації.

Невід'ємною частиною характеристики демократії є розкрит­тя змісту принципу демократизму і особливостей демократично­го політичного режиму. Демократизм як загальнолюдський принцип являє собою низку незаперечних вимог до держави і суспільства. Він знаходить свій вияв в обов'язковій легітимації державної влади — приведенні її змісту на стадіях як формуван­ня, так подальшої діяльності відповідно до суспільних ідеалів. Найважливішими проявами цього принципу є також залучення громадян у різних формах до участі у вирішенні державних та суспільних справ і забезпеченні широти, непохитності, гарантованості прав і свобод громадянина.

Ще одним аспектом демократії є існування державного режи­му, заснованого на застосуванні саме демократичних методів і принципів організації та діяльності державного апарату. Демокра­тичний політичний режим характеризується широкою підтримкою державної влади з боку населення, широтою ЇЇ соціальної бази.

Рівень демократії завжди залежав від соціальної бази, на яку вона спирається. Так, у Стародавній Греції рівень демократії в Афінах, де державна влада спиралася на більшість вільного насе­лення, був набагато вищим, ніж у Спарті, де панувала і відповідно користувалася демократичними установами тільки аристократич­на верхівка рабовласників. Формування розвиненої демократії по­ступово відбувається в умовах буржуазного суспільства, на базі ліквідації феодалізму, свавілля, нерівності, офіційних привілеїв для окремих верств населення.

Борючись за вільні ринкові відносини, за рівні можливості для всіх на базі ліквідації привілеїв і свавілля в економіці і політиці, буржуазія створює найважливіші інститути демократії — вільні вибори, парламент, поділ влади, проголошує рівність усіх перед законом та інші демократичні принципи.

Демократія не може існувати поза законом. Як проголошував ще Ш. Монтеск'є, під справжньою свободою слід розуміти «право робити все, що дозволено законами». Завдяки обмеженню демо­кратії рамками законності вона здатна і повинна сприяти зміц­ненню порядку і стабільності, узгодженню різних думок, пану­ванню миру і злагоди в суспільстві. Згідно з демократичними пра­вовими засадами демократія не повинна перетворюватися на засіб здійснення політичного тиску, викликати протистояння в суспільстві. Вона призначена для реалізації загальнолюдських принципів — гідності особи, свободи, рівності, гуманізму і т. ін. Де­мократія має бути спрямована на запобігання конфліктам, посту­пове зближення точок зору різних політичних сил. Це досягається шляхом узгоджувальних процедур, компромісів, консенсусу. Політичний підхід до розв'язання невирішених проблем повинен здійснюватися виключно в рамках закону і не повинен підміняти юридичний підхід. Демократії слід бути ефективним засобом втілення в життя правових принципів свободи і пріоритету прав особи, рівності всіх перед законом, гарантованості прав. Жодна політична діяльність не повинна йти всупереч цим принципам.

Саме тому демократія високо оцінюється за шкалою суспіль­них цінностей. Чим значущіша її роль у життя суспільства, тим більша її соціальна цінність. Невмируща загальноісторична цін­ність демократії полягає в тому, що вона є втіленням багатовікової мрії людства про забезпечення в суспільстві для кожної людини справжньої свободи і рівних прав у економічній, соціальній, полі­тичній сферах. Вона здатна безпосередньо впливати на економічні, соціальні відносини, сприяти найбільш ефективному перетворенню в життя державної волі, прийняттю оптимальних рішень, досягнен­ню політичних компромісів. Демократія є надійним засобом воле­виявлення народу, урахування громадської думки, забезпечення громадянського миру, підвищення громадської активності.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук