96

---

§ 4. Міжгалузеві й галузеві принципи

Міжгалузевими називаються принципи, що діють відразу в кількох галузях права. Більшість принципів мають міжгалузевий характер, бо більш-менш одноманітно виражені в нормах кількох галузей. До них належать принципи судоустрою, судочинства (цивільного, господарського, кримінального) і правового стану осіб, які беруть участь у процесі. Це, зокрема, такі:

незалежність суддів і підкорення їх тільки законам; здійснення правосуддя тільки судом; рівність прав учасників судового розгляду; всебічність, повнота й об'єктивність з'ясування обставин справи;

ніхто не може бути суддею у власній справі; усність, безпосередність, безперервність, гласність процесу; національна мова судочинства; доступність судового захисту та багато інших.

Міжгалузевими принципами є такі принципи, як «дозволено все, що не заборонено законом», а також «дозволено тільки те, що прямо дозволено законом, все інше заборонено», які відповідають загальнодозволеному і дозволено-заборонному ти­пам правового регулювання. Загальнодозволена спрямованість характерна для цивілістичного циклу галузей, зі змісту яких ви­пливає, що громадяни і юридичні особи можуть займатися будь-якою діяльністю, не забороненою законом. Водночас діяльність органів держави базується на дозволено-заборонному принципі, бо здійснюється відповідно до їх компетенції в рамках адміні­стративного, криміналістичного і процесуального циклу галузей і побудована на забороні виходити за її межі.

Галузеві принципи підкреслюють особливості конкретної галузі права і нарівні з предметом і методом сприяють індивіду­алізації галузі як самостійної в загальній системі права. Прин­ципи галузей — це не раз і назавжди дана аксіома; вони, як і нор­ми права, можуть змінюватися, зокрема зі зміною суспільни

х відносин, на базі яких виникає галузь права. Так, процеси рефор­мування політичної, економічної, соціальної та інших сфер жит­тя суспільства не могли не відбитися на змісті галузевих прин­ципів. Поява ринку праці і капіталу, наприклад, сприяла станов­ленню ряду нових принципів галузі трудового права. За часів соціалістичної системи господарювання за будь-яким роботодав­цем все ж стояла держава, тому основні умови трудового догово­ру з працівником (розмір зарплати, терміни договору, тривалість відпусток та ін.) були значною мірою усередненими. В умовах ринкової організації економіки основоположними принципами трудового права стають:

свобода праці, яка передбачає для кожного працездатного громадянина свободу вибору місця роботи, форми й виду ре­алізації своїх здібностей до праці, а також свободу договірного регулювання трудових відносин при встановленні державою обов'язкового мінімуму прав найманого працівника;

державний нагляд і контроль за умовами праці найманих працівників;

принцип обов'язковості умов договорів про працю, в тому числі вимоги дисципліни і підлеглості працівника організаторам виробництва в процесі праці;

принцип розподілу за кількістю і якістю праці, що відповідає екстенсивному типу виробництва, модифікується в принцип оплати праці найманого працівника за його результатами відпо­відно до встановленого державою мінімуму оплати і договорів про працю;

і нарешті, більшого значення набуває принцип забезпечення працівника при настанні непрацездатності, а також матеріально­го забезпечення в разі безробіття, що зафіксовано на міжнарод­но-правовому рівні.

З часом зникли такі принципи, як переважна охорона со­ціалістичної власності і її необмежена віндикація, принцип пла­нування, керівна і спрямовуюча роль КПРС та інші, що вихоло­щували зміст галузі цивільного права. Водночас з'явилися прин­ципи, сформульовані в процесі багатовікової історії розвитку тієї чи іншої галузі, які або не згадувалися взагалі, або мали друго­рядний, підпорядкований щодо згаданих вище принципів харак­тер. Йдеться про принципи єдності правового регулювання май­нових і особистих немайнових відносин незалежно від їхніх суб'єктів, рівності учасників цивільних правовідносин, повного поновлення порушеного стану суб'єктів цивільного права та ін.

Не міг не відбитися на змісті галузевих принципів відхід від класового трактування права, а також загальні тенденції до гу­манізації й демократизації правової системи в цілому.

< Попередня   Наступна >