5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
Судові та правоохоронні органи - Організація судових та правоохоронних органів |
5.6. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні судової влади є їхнім громадянським обов’язком. Причому у правовому становищі народних засідателів поєднуються два начала: за способом їх обрання — вони виступають як представники громадськості, а за характером здійснюваної ними діяльності у суді — представниками держави, від імені якої вони діють. Тому діяльності народних засідателів у суді властива низка особливостей, характерних також для професійних суддів. Процесуальне законодавство під суддею безпосередньо розуміє й народного засідателя. Наприклад, при розгляді у суді кримінальної справи народний засідатель має рівні з професійним суддею права при здійсненні правосуддя (ст. 17 КПК), підлягає відводу на тих же підставах, що й суддя (ст. ст. 54–57 КПК), а у разі прийняття завідомо неправосудного вироку — кримінальній відповідальності (ст. 375 КК ).
Серед обов’язків народних засідателів та присяжних можна виокремити наступні:
1) повідомити голову суду про обставини, що виключають можливість його внесення до списку присяжних;
2) надати необхідну правдиву інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;
3) своєчасно подати заяву про звільнення від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного у конкретній справі;
4) вчасно з’являтися для участі в судовому засіданні;
5) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;
6) не відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи;
7) не спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду, бе
8) не збирати відомості у справі поза судовим засіданням.
Неявка без поважних причин у судове засідання народного засідателя і присяжного вважається неповагою до суду.
За порушення цих обов’язків на присяжного постановою головуючого може бути накладене грошове стягнення в розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постанова про накладення грошового стягнення виноситься в судовому засіданні і оскарженню не підлягає.
Народний засідатель і присяжний вправі:
1) брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають значення для вирішення питань по справі, що розглядається за їх участі;
2) ставити питання підсудному, потерпілому, свідкам, експертам;
3) брати участь в огляді речових доказів, документів, а також під час провадження судом інших процесуальних дій;
4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що стосуються справи, не зрозумілі для нього поняття, зміст оголошених у суді документів;
5) робити письмові нотатки під час судового засідання.
При порушенні обов’язків, зазначених у цій статті, присяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи.
Передбачені законом гарантії незалежності і недоторканності для професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних під час виконання ними обов’язків щодо здійснення правосуддя.
Для захисту прав і законних інтересів народних засідателів і присяжних можуть застосовуватися такі заходи: а) їх особиста охорона, охорона їх житла та майна; б) видача їм зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; в) встановлення телефону за місцем їх проживання; г) використання технічних засобів контролю і прослуховування їх телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; ґ) їх тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку; д) забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту; е) переведення їх на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів тощо (ст. 5 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).
Недоторканність народного засідателя і присяжного під час їх участі у розгляді справи поширюється на їх особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне їм майно та документи. Народний засідатель і присяжний не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом, якщо вони визнані обвинуваченими по справі, в розгляді якої приймали участь у складі суду. Ця кримінальна справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом.
Народний засідатель і присяжний не зобов’язані давати будьякі пояснення щодо суті розглянутих справ і нікому не підзвітні.
За прояв неповаги до народного засідателя або присяжного, а також за перешкоджання посадовою особою під будьяким приводом явці до суду народного засідателя або присяжного настає адміністративна відповідальність (ст. 1853, ст. 1855 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Кримінальну відповідальність тягне втручання у будьякій формі в діяльність народного засідателя або присяжного з метою перешкодити виконанню ними обов’язків або домогтися винесення неправосудного рішення (ст. 376 КК), а також погроза або насильство щодо народного засідателя чи присяжного, умисне знищення або пошкодження їх майна, посягання на життя у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із справлянням правосуддя (ст. ст. 377, 378, 379 КК).
Важливою передумовою справедливого розгляду справи за участі представників народу є належний рівень оплати за виконання обов’язків народних засідателів та присяжних у суді. Наразі розмір винагороди визначається виходячи з розміру середньомісячного заробітку чи пенсії народного засідателя чи присяжного, але не менш, ніж посадовий оклад судді відповідного суду (ч. 3 ст. 72 Закону України «Про судоустрій України»). У разі коли народний засідатель або присяжний на момент виконання обов’язків у суді тимчасово не працює, нарахування винагороди провадиться виходячи з розміру посадового окладу судді відповідного суду. Також їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.
Зазначені виплати здійснюються судом за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
Під час виконання народним засідателем і присяжним обов’язків у суді звільнення їх з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди, а також з мотивів виконання обов’язків народного засідателя або присяжного визнається грубим порушенням законодавства про працю й тягне відповідальність винних осіб (ч. 4 ст. 72 Закону України «Про судоустрій України»).
< Попередня Наступна >