52

---

Розділ ХVІІ

Державна виконавча служба

§ 1. Примусове виконання рішень. Органи, що його здійснюють

При характеристиці органів державної виконавчої служби (ДВС) слід перш за все розкрити мету, задля досягнення якої такий інститут був створений, а також засоби, котрими вказані органи цієї мети досягають.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Отже, головна мета органів ДВС — виконати рішення судів, третейських судів та інших органів та посадових осіб, тобто здійснити конкретну дію, отримати кінцевий результат певних дій. Необхідною передумовою виникнення таких цілей є винесення зазначеними вище судами (посадовими особами) відповідних рішень, які необхідно реалізувати, і обов’язок щодо цього, покладений на конкретні органи — органи ДВС. Таким чином, ініціатором у цих правовідносинах завжди виступає суд (третейський суд, певні посадові особи), органи ДВС не наділені повноваженнями щодо самостійного розпочинання процесу виконання певних рішень. З цієї точки зору органи ДВС виступають як суто правозастосовні.

Проте сучасний рівень правосвідомості вимагає при вирі­шенні будь­яких питань перш за все виходити з примату дії принципу верховенства права над принципом верховенства закону, відповідно до якого права і свободи людини визнаються найвищою цінністю, і навіть коли в законі ці права не отримали свого закріплення, виходячи із загального сприйняття права вони є загальновизнаними і такими, що не під­лягають сумніву щодо їх існування.

Права людини повинні не тільки існувати, але й захищатись. І в законодавстві України, і на міжнародному рівні визначено, що кожен має право на захист своїх прав та св

обод у разі, якщо вони порушені, оспорюються або існує реальна загроза їх порушення. Такий захист здійснюється цілою низкою державних органів, центральне місце серед яких посідають суди. Конституція України гарантує кожній особі право звертатися за судовим захистом своїх прав, свобод та інтересів. Відповідно до цього конституційного принципу суд повинен у будь­якому разі виконати цю вимогу — прийняти звернення, здійснити процедуру по його розгляду та постановити відповідне рішення. Однак згідно з виробленими міжнародною спільнотою стандартами у галузі захисту прав людини право особи на суд є комплексним інститутом, який складається з багатьох компонентів, а саме: право на звернення до суду (ініціювання), право на розгляд справи судом, який відповідає певним вимогам, та право на отримання кінцевого результату по справі. Отже, при отриманні громадянином (а так само й юридичною особою) судового рішення його право на судовий захист ще не є реалізованим повною мірою. Ця мета досягається шляхом реального виконання такого рішення спеціально уповноваженими на це державними органами, до яких належить, зокрема, державна виконавча служба. В результаті її діяльності відбувається відновлення порушених прав, повернення до первісного стану, в якому перебували особи, і таким чином досягається головна мета — відновлення балансу інтересів. Таким чином, державна виконавча служба втілює в собі риси як правозастосовного, так і правоохоронного органу.

 

< Попередня   Наступна >