120

---

1.3. Правове регулювання адвокатської діяльності

Окрім Конституції України і Закону України «Про адвокатуру», адвокатська діяльність регулюється цілою низкою нормативно­правових актів. Перелічимо головні з них.

Укази Президента України:

— «Про Положення про кваліфікаційно­дисциплінарну комісію адвокатури і Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури» № 155/93 від 5 травня 1993 р.;

— «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» № 1240/99 від 30 вересня 1999 р.

Постанови Кабінету Міністрів України:

— «Про порядок реєстрації адвокатських об’єднань» № 302 від 27 квітня 1993 р.;

— «Про затвердження порядку оплати праці адвокатів по наданню громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави» № 821 від 14 травня 1999 р.

Інші документи:

— Положення про порядок оплати праці адвокатів за надання юридичної допомоги громадянам у кримінальних справах, затверджене Міністерством юстиції України і Міністерством фінансів України, № 9­396­1255 від 27 листопада 1991 р.;

— Програма складання кваліфікаційних іспитів, затверджена протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 р. № 6/2;

— Порядок складання кваліфікаційних іспитів у регіо­­нальних кваліфікаційно­дисциплінарних комісіях адвока­тури, затверджений протоколом Вищої кваліфіка­ційної комісії адвокатури України при Кабінеті Мініс­трів Укра­їни від 1 листопада 1999 р. № 6/2;

— Правила адвокатської етики, схвалені Вищою квалі­фікаційною комісією адвокатури при

Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р.;

— Регламент Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, схвалений Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 19 лютого 2003 р.

Діяльність адвокатури в Україні регулюється також і певними нормами відповідних міжнародних договорів. У першу чергу слід звернути увагу на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 р. Цей фундаментальний міжнародно­правовий документ передбачає низку прав і свобод людини, які безпосередньо стосуються адвокатури.

Відзначимо також такі міжнародні акти:

– Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН про запобігання злочинам (1990 р.);

— Загальний кодекс правил для адвокатів держав Європей­ського Співтовариства, прийнятий делегацією дванадцяти країн­учасниць на пленарному засіданні в Страсбурзі (1988 р.).

Діяльність адвокатури крім актів, зазначених вище, регулюється також статутами адвокатських об’єднань. Статут — це правовий документ, який визначає правовий статус, внутрішню структуру та засади діяльності тієї чи іншої організації, повноваження її органів управління, права і обов’язки її членів, порядок реорганізації та ліквідації, інші питання.

 

< Попередня   Наступна >